ВЛАДНА ВЕРТИКАЛЬ ВОЛОДИМИРА СВЯТОГО.

ВЛАДНА ВЕРТИКАЛЬ ВОЛОДИМИРА СВЯТОГО.

ВЛАДНА ВЕРТИКАЛЬ ВОЛОДИМИРА СВЯТОГО.

  Князь Володимир Святославович (“Святий”, “Красне Сонечко”) був узурпатором, бо посів великокняжий стіл шляхом громадянської війни та інтервенції. Згідно “Повісті врем’яних літ” (ПВЛ) та скандинавським сагам, Володимир найняв дружину з варягів, які за його наказом знищили Великого Київського князя Ярополка – брата Володимира.

Здобувши великокняжий стіл через перемогу в братовбивчій війні Володимир відчував хисткість своєї влади, що спиралася на мечі найманих варягів. Тому прагнув її всіляко зміцнити. З цією метою влаштовувалися “бражничання” з дружиною,  задля того ж впроваджено релігійну реформу.  Ймовірно на той час на Русі ще не було чіткого права престолонаслідування, адже династія Рюриковичів, якщо вірити ПВЛ, була не з руських еліт. Традиціями підвладних племен “варяги” могли просто нехтувати.  Спадкове родинне наслідування княжого столу почалося не раніше 945 р. Після смерті князя Ігоря стіл  успадкувала його дружина – Ольга, мабуть у якості регента малолітнього сина Святослава. Попередник Ігоря Олег, судячи з ПВЛ, не був родичем ані Рюріку, ані Ігорю.

  Мабуть родова полянська знать не дуже охоче визнавала права князя, вважаючи його “робичем”, сином рабині. Тому Володимирові було вкрай необхідно підтримати свою владу симпатіями інших соціальних верств.

  Не виключено, що в опозиції до Володимира перебували язичницькі жерці: люди шановані, вельми впливові, котрі, до того ж, могли бути й світськими провідниками родових чи племінних спільнот. Пригадаймо, що в інших індоєвропейських народів часто в одній особі поєднувалися військовий ватажок, голова роду, та верховний жрець.

  Володимир, як узурпатор спирався на людей енергійних, активних – власну дружину та найманців зі Скандинавії. Вони радо згуртувалися біля князя, підтримуючи єдність братерством по зброї, спільними пиятикою і вірою. Мабуть віра була найбільшим зближуючим чинником, бо єдність гостріше відчувають ті, хто оточений інакодумцями.

  Метою зміцнення влади пояснюється й женолюбство князя Володимира. У традиційних суспільствах, де соціальний статус визначається походженням, знать використовувала шлюби саме задля збільшення влади й могутності феодального клану та його провідника. Саме ці мотиви й спонукали Володимира до багатоженства, а зовсім не княжа хтивість.

  Також могли вплинути на князя греки, котрих було чимало у Києві: купців та опальних владоможців.  Не виключено, що саме впливовість грецької діаспори була найвагомішим аргументом у виборі віри.

.

  Можливо саме від київських ромеїв (греків) походить ідея шлюбу Володимира та Ганни Багрянородної. Добра обізнаність зі справами в Константинополі допомогли визначити масштаби скрути, спричиненої повстанням Варди Фоки, і відповідно визначити максимальну ціну за допомогу надану Володимиром.

  Непрямим доказом підтримки Київського князя грецькою діаспорою (особливо опальними політиками) є херсонеський піп Анастас. Його вчинок принаймні дивний. Християнський священик, грек, зраджує своє місто задля варварів-язичників.

  Які мотиви могли спонукати Анастаса надіслати лист на стрілі, із зазначенням  плану водопостачання Корсуня? Гроші? Яка впевненість у тім, що заплатять взагалі? Посада? Але якщо він міг вести переговори про посаду, навіщо знадобилося надсилати листа з а допомогою лука, в спосіб досить не певний, без гарантії, що лист потрапить за призначенням? Та й сам лук – зброя, що вимагає великої вправності та тренувань. Де і як міг священик удосконалювати навички стрільця? Швидше за все стріляв не він, значить була якась група змовників.

  Найвірогідніше – Анастас мав довірену особу коло князя і систему зв’язку, що діяла попри облогу міста. Херсонес не був обложеним з моря, і туди заходили кораблі, якщо не з Малої Азії та Балкан, то принаймні з інших грецьких поселень Північного Причорномор’я. Поселенці, займаючись переважно торгівлею між Руссю та Візантією, мали зносини як з метрополією, так і київською діаспорою.

  Як би там не було, Володимир одружився з Ганною, сестрою візантійських імператорів-співправителів Василя ІІ Болгаробійця та Костянтина VІІІ. Це збільшувало його політичну вагу на порядок. Володимир уже не “робич”, а зять імператорів! І можливо шуряки-базилевси  підтримував Володимира не тільки авторитетом імперії, а й матеріальними активами: грошима, товарами. Ну і звичайно християнським кліром, через який візантійці намагалися контролювати свою маріонетку. Принцип “чия віра, того і влада” діяв і в ті часи.

  Поглянемо на князя Володимира очима греків-візантійців: узурпатор, що по трупах братів прийшов до влади, зрікається віри предків і обирає для свого народу релігію Візантії. Аби утриматися при владі змушений спиратися на ромейську діаспору та дружинників-християн. Ідеальний варіант грецької маріонетки на Київському престолі!

  Та мабуть християнська партія виявилася могутнішою, ставку було зроблено на неї. На їх замовлення відбулося хрещення Русі-України. Боярство, що входило до складу малої дружини, отримувало землі, пільги та інші блага. Аби посилити згуртованість князь влаштовував  корпоративи, які в ті часи називалися інакше – “бражничання”. Для збільшення статків дружинників проводилися походи, які активно збільшували не тільки майно воїнів, але й території Русі.  Проте сподівання ромеїв не справдилися. Володимирові  вдалося зміцнити свою владу, не потрапивши під грецький протекторат. Як йому це вдалося літопис не повідомляє. Та варіантів не так уже й багато. Задля легітимізації своєї влади Володимир змушений був вибудовувати внутрішню політику задобрюванням “ліпших мужей”, тобто боярства. Спочатку він намагався знайти підтримку у представників традиційних народних вірувань, про що свідчить спроба реформи слов’янської віри.

Візантія, через власну політичну слабкість, змогла нав’язати тільки духовний провід для руської держави.  Роздача “милостей” еліті від монарха, який не певно почувається на троні, практика поширена в усі часи та у всіх народів, згадати хоча б Тамерлана (не був нащадком Чингісхана), Катерину ІІ (вбила чоловіка-імператора), Петра І (усунув від влади співправителів Софію та Івана ІV), Олександр І (батьковбивство) та багато інших. І часто саме така практика сприяє піднесенню держави за рахунок зняття протистояння у владних верствах.

  Захопивши владу в державі з порушенням усіх “законів і поконів” (норм і звичаїв) князь Володимир заклав міну під владу своїх нащадків. Було створено негативний прецедент, яким і скористалися його спадкоємці, одразу по княжій смерті. Ярослав Мудрий, син Володимира, знищив своїх братів заради київського Великого Столу. Він діяв за батьковим принципом: “чия сила – того й право”. Цей сценарій відтворювався і в наступних поколіннях руських князів аж до катастрофи спричиненою монгольською навалою…

 

Сайт містить унікальні тексти, кожен з яких уперше був оприлюднений саме тут….https://garmatny.blogspot.com/2017/02/blog-post.html

Одна відповідь на тему “ВЛАДНА ВЕРТИКАЛЬ ВОЛОДИМИРА СВЯТОГО.”

  1. Brandner`
    15.03.2018 at 01:39 #

    Варяги — не скандинави. Варяги — поморські слов’яни чи балти Помор’я.

    У скандинавів боги Одін, Фрея і бог-воїн Тор.

    У варягів бог-воїн Перун. Такий же бог у балтів (білоруси, латиші, прусси), насивався або Перун або Перкун (Перкунас).

Залишити коментар