БАНДЕРІВЦЯМ !!! Автор-Марія Дзюба.

БАНДЕРІВЦЯМ !!!

Вперше довідуюся, що Степан Бандера колись так мудро висловився щодо релігії. Хай всі, хто сьогодні гордо вважає себе бандерівцем знає, що наш славний провідник вважав, що Український Визвольний Рух має мати не просто байдужість, а ПОВНУ БАЙДУЖІСТЬ до християнїзму! І правильно, бо куди можна зайти з таким масовим зануренням в релігію, яка зробила найвищим культом — СТРАЖДАННЯ?

Скочилїс Мирослав‎:
НАЦІОНАЛЇЗМ І ХРИСТИЯНСТВО

Я вже не раз казав керівництву «Тризуба», що не можна прив’язувати будь-яку Національно-Визвольну чи революційну боротьбу до християнства (що вони постійно роблять).
По-перше, сама сутність християнства – то ОБОЖНЮВАННЯ будь-якої влади і мазохічне хизування смиренням перед знущаннями та насильством.
По-друге, християнство – це завжди та чи інша церковна ієрархія, яка керує, через релїґійні ритуали своєю паствою (тобто – бидлом, стадом).

З цїєю проблемою у свій час стикнулося і ОУН-УПА (котрі сучасні «бандерівцї» постійно хочуть перетворити на таких собі побожних овечок).
Постанова Великого Збору Орґанїзації Українських Націоналїстів, що відбувся в днях від 28-го сїчня до 3-го лютого 1929 року. В роздїлї VIII даної постанови, який стосується релїґійної полїтики, містить такі положення:
1. Вважаючи релїґійне почуття внутрішньою справою людської особи, Українська держава в цьому оглядї стане на становищі повної волї релїґійної совісти.
2. Приймаючи засадничо віддїлення церкви від держави, влада – задержуючи необхідну контролю над церковними орґанїзаціями – співпрацюватиме з українським духовенством різних культів у справах морального виховання нації.
3. В школу буде допущена наука релїґійних культів, що не будуть проявляти денаціоналїзуючих тенденцій.
4. Українська Держава буде сприяти розвиткові Української Національної Церкви, незалежної від чужоземних патріярхів, та Українїзації релїґійних культів, що будуть дїяти в Українї.

Ось що писав ГК УПА Василь Кук – «Юрій Леміш» у 1950 роцї, в своєму програмному листї до керівництва ОУН в еміґрації:
«… Не виглядає нам доцїльним зв’язувати сьогоднї ОУН з будь-якою філософічною системою, наприклад, з ідеялїзмом, волюнтаризмом тощо. Всї цї філософські системи дуже мало мають значення у нашій Визвольній Боротьбі… Подібно мається з обов’язковим визнанням членами ОУН християнської моралї. Сьогоднї ОУН в процесї боротьби виробила власну націоналїстичну, революційну мораль. І тільки ця мораль повинна всїх членів ОУН зобов’язувати…».

Ще категоричнїше висловився Провідник Степан Бандера:
“Коли отець Іван Гриньох під іменем ЗП УГВР окреслює позиції Визвольно-Революційного Руху в питаннях ставлення до релїґії, то це є явне фальшування правди. Католицький сьвященник з докторатом, як голова ЗП УГВР, напевне вміє розрізнити між тезою про ненав’язування Руху з якоюсь філософською доктриною (чи системою) і його засадничими ідеологічними позиціями у відношеннї до релїґії.
Окреслення Українського Визвольного Руху як не-антихристиянського – означає повну БАЙДУЖІСТЬ цього руху до християнїзму. Так само можна б твердити, що він не є антимусульманським…» (Степан Бандера «Перспективи Української Революції»)

Сьогоднї ми спостерігаємо ту ж саму гру, котру християнські церкви вели на протязї всього свого існування: повну безпринципність і продажність, як з боку православних, так і з боку католицьких вищих ієрархів.
Ось останнїй приклад такої полїтичної проституції християнської церкви: папа Римський подарував Путїну медаль «Ангел миру».

(Сергій Аміров – «Лїсник»)

Коментарів немає.

Залишити коментар