Т Е З И   З І   С Т А Т Е Й  .  Звернення до співвітчизників ↓  Дан Берест. .

   Т Е З И   З І   С Т А Т Е Й  .  Звернення до співвітчизників ↓  Дан Берест. .

 

Т Е З И   З І   С Т А Т Е Й

Звернення до співвітчизників ↓

Українці! Почнемо вчитися на власних помилках.
Історія свідчить: за часів Святослава мали непереможну державу Україну-Русь!
за часи Володимира та його сина Ярослава впустили християнську релігію
і позбулися держави й незалежності на 1000 (тисячу!) років.
Щойно здобули Незалежність. А що робимо?!..
Знову даємо волю християнській релігії. Невже хочемо запропасти ще на 1000 (тисячу!) років?.
↓   ↓   ↓

 

   Неможливо бути вірним жидівському богу і нежидівській Україні.

Для з’ясування свого істинного віросповідання, звірте свої погляди з християнськими канонами, – дайте відповідь на три запитання:
1) Визнаєте себе рабом (рабою) жидівського бога?
2) Визнаєте верховенство жидів (іудеїв) над собою?
3) Визнаєте право жидів (іудеїв) володіти землею, на якій ви живете і на якій будуть жити ваші діти й онуки?..

Лише свідоме повселюдне відсторонення від християнських церков та костьолів, як офіційних представництв жидівської релігії, покладе край нашому знедоленню.

Кожен християнин свідомо чи несвідомо прокладає дорогу жидам до всесвітнього панування за настановами юдейської біблії. Тож почнемо нарешті усвідомлювати істинне призначення християнства і замислюватись – потрібно це нам чи ні?

Рабська психологія насаджується всьому людству безпосередньо з християнських молитов, де кожен добровільно визнає себе рабом жидівського бога. Тож замисліться над цим Раби жидівського бога! Усвідомте, поки не пізно, що робить християнська релігія і кому прислуговується?!

З обіцянки-цяцянки біблійного бога Ягве-Єгови, явленого Абраму уві сні, жиди виправили собі суттєвий здобуток – державу Ізраель.

Якщо людство існувало на Землі до іудейського “сутворіння світу” у 5509 році до нашої доби, то іудейський бог – не той Бог, що створив увесь світ.

Усім народам, де панувало засилля жидівського бога, церква І.Христа забороняла знати свою історичну спадщину і примушувала вивчати куцу історію жидівського племені, що досі насаджується усіма засобами пропаганди – церковними проповідями, образотворчим мистецтвом, друкованими виданнями, радіо-теле-передачами, кінематографом, тощо.

Якщо жидівський бог Ягве-Єгова – “бог заздрісний”, як він сам каже про себе у 2-й заповіді, то й вірники цього бога також мають цю ваду; бо сказано у Старому завіті: “Бог (Ягве-Єгова) на Свій образ людину (жида-іудея) створив” (1М 1(27)). Отож, якщо бог злий – то і люди цього бога злі, якщо заздрісний – то й люди цього бога заздрісні!.. Та й ще й подарували усьому людству незаконнонародженого сина цього злостивого бога, який успадкував усі жахливі вади свого батька-бога.

Наш світ не знав завбільше зла, ніж людству біблія дала.

Християнство породжує зло і робить вигляд, ніби з ним бореться.

“Демон ночі” у фільмах жахів, проти якого ніби-то воює християнство, – є саме християнство; як і новобіблійна пара: Диявол – Ісус Христос.

Жидівську легенду про створення світу без перебільшення слід визнати жидівським обрізанням всесвітньої історії людства.

Ісус Христос – це дійсно “Спаситель”, але не всього людства, а лише жидівського народу…

Якщо право власності на землю зумовлене наявністю на ній святилища народу, що мешкав на цій землі, то найдавніші святилища по усій землі належать праслав’янам, вихідцям з Антії-Русі-України.

За всіх часів найвизначніші уми людства викривали оману й віроломство християнської релігії, в той час як лицеміри прославляли й продовжують прославляти й досі.

Півтори тисячі років християнська релігія чинила нечуваний злочин проти людства – приховувала від широкого розголосу Старий завіт, себто приховувала старозавітну іудейську мету – всесвітнього панування іудеїв на землі.

Християнська релігія була створена релігійними фанатиками жидівської віри – сіоністами, які не мали ні честі, ні совісті, ні загальнолюдських чеснот; тож не дивно, що й християнам бракує тих моральних чеснот, яким немає звідки узятись.

Для кожної релігійної людини важливо врешті не те, яке зображення має бог тієї чи іншої релігії – у вигляді кумира, скульптури, ікони чи сакрального знаку, – важливо те, що саме уособлює цей бог.

Щоби навернути околишні народи до віри в Ягве-Єгову, іудеї зобгали хитрий додаток до Старого завіту під назвою Новий завіт, де вивели замість свого злостивого бога Ягве новоявленного лукавця, сина божого – жида І.Христа.

Та найголовніше лишається по-за увагою досі: ніхто ніколи не назнав прояву так званої “світлої” християнської сили, але прояв так званої “чорної” нехристиянської сили відомий кожному. Це свідчить про наявність Живого Явлення Всевишнього слав’янського Бога, але повну відсутність потенційного прояву жидівського бога, що мимоволі засвідчує сама християнська релігія, визнаючи свою безпорадність.

Християнська релігія заснована на іудейській омані, сповідує іудейську оману і спонукає людей закривати очі на правду.

Збагнути призначення християнства зовсім просто, лиш варто замислитись: навіщо жиди створили християнську релігію – а самі її не визнають?!!

Безперечно, віра жидів у свою обраність – це їх власна справа. Але навіщо українцям жидівська віра і релігія, яка не принесла українському народу нічого крім знедолення? Адже християнський бог в дійсності є жидівським богом, і піклується він звісно за кого – за жидів!

Якщо український народ дізнається, що Україна за часів дохристиянського Православ’я була славетною і могутньою державою, перед якою візантійська імперія схиляла голову і платила данину за оренду земель під свої городи-колонії в північному Надчорномор’ї (по узбережжю України-Русі), а після насильницького запровадження християнства увесь український народ зазнав знедолення й рабство, то постане закономірне питання: навіщо Україні чужинська релігія І.Христа?!

Пам’ятаймо, що наших дідів-прадідів присилували до християнства мечем і вогнем, а наших сучасників – спонукає лише незнання власної історії та релігії, що всіма правдами й неправдами приховується від народу.

Проте не забудьмо, що у свого Бога українці визнаються дітьми–онуками, а у жидівського бога – рабами!

Юдейське “царство боже” не на Небі, як замріяно гадають одурені християни за згадкою про Небесний Рай свого Бога Рода; юдейське “царство боже” лаштується на Землі – Новий Єрусалим для іудеїв, після того, як християнство остаточно виконає свою місію Троянського Коня.

Християнство – кривавий меч Іудаїзму!

Якщо Ісус Христос усі свої “божественні” походжання провадив виключно серед юдеїв і усі свої справи “чудодійні” творив виключно для юдеїв, то нехай виключно юдеї і вірять у все написане ними в Новому Завіті!

А головне – самі жиди не вірять в побрехеньки про Ісуса Христа і ходять молитися своєму богу в синагогу, а не в християнські церкви до Розп’ятого.

Християнство – це релігія для мерзотників, злочинців та всіляких нечестивців, а не для порядних людей. Тим паче не для громадян, які не накрали грошей з державної казни, ані надерли жмикрутством чи будь-яким іншим негідним способом, щоби відкупитись не тільки від суду, але від осуду церкви. Саме це й постає головною передумою звиродніння людства…

Незважаючи на гарантовану таїну сповіді, християнська церква без докору совісті порушує цю гарантію, використовуючи таїну покаяння на користь правлячого класу.

Церква І.Христа привласнювала маєтність засудженого на страту іновірця, тому “полювання на відьом” провадилося з неабияким завзяттям.

Церква збагачувалась за рахунок антилюдяної діяльності з благословення І.Христа і робила це немилосердно! То про яке ж християнське милосердя зараз базікають церковники усіх рангів та проповідники усіх мастей?..

Християнська церква спотворила не тільки історію України-Русі, а навіть історію всього людства, перетворивши її на передісторію християнства.

Історія українського народу й усіх слав’ян настільки древня й велична, що поряд неї історія жидів виглядає миршавим Ягнятком (Агнцем) супроти могутнього Бика!

У 992 році (згідно літопису) Володимир був нехристом достеменно і “хрестити Русь” у 988 році аж ніяк не міг.

Усі наукові виклади про хрещення княгині Ольги і її причетність до хрещення Володимира треба вважати недостовірними та кон’юнктурними.

Повідомлення про перебування Ольги в Костянтинополі (згідно візантійських джерел) народне байкарство доповнило в нашому древньому літописі дивовижною казкою, буцімто імператор, зачарований її розумом і красою, пропонував їй руку свою та корону… По-перше, Костянтин мав жінку; по-друге, Ользі було тоді вже не менш шістдесяти років.

З огляду на численні зауваження дослідників староруських літописів про недостовірність літописних повідомлень, маємо визнати, що “Повість минулих літ” – не історичний, а церковно-публіцистичний твір, де історичні факти перекручені на догоду християнській ідеології, і тому потребують ретельної перевірки та нового осмислення, адже “Повість” написана для утвердження християнської релігії в тогочасній Україні-Русі.

“Літописні повідомлення з елементами прямої мови, засвідчують вигадку літописця та неприховану зацікавленість у стверджені власної ідеологічної позиції – тобто християнства, адже літописці були християни”.

Наскільки разюче відрізняється поведінка царя Святослава і його сина, князя Володимира, настілки ж разюче відрізняється ідеологія української релігії від жидівської.

Щодо язичницької ознаки християнства, нагадаємо висновок академіка Б.Рибакова: “Християнство не можна протиставити язичництву, тому що це лише дві форми однієї й тієї ж первинної ідеології”.

Якщо дохристиянське Православ’я – як релігія осілого народу землеробів, єднало українців у єдину непереможну спільноту, здатну боронити Батьківщину від загарбників, то християнство – як релігія кочового жидівського народу, що не має ні власної землі, ні батьківщини (згідно писаної ними біблії), – принесло на Україну-Русь поняття байдужості до її майбутнього.

   Замість проповідуваної рівності усіх людей перед богом – з’ясувалось, що перед жидівським богом перші стоять жиди як “обраний жидівським богом нарід”, а всі інші стоять десь позаду.

Юдеї бажають не господарювати на землі – а панувати над тими, хто господарює!!

Нащо страхатися жидівського бога, якщо ми маємо власного, українського Бога Творця – Рода!?

Варто, з жалем, зазначити, що перекручення історичних фактів притаманне не лише християнам-літописцям минулої доби, але й сучасним християнам-історикам.

Можливо московські князі й нащадки Рюріка, але не варяга, а Рюріка-Василя Ростиславовича (онука Мстислава і правнука Володимира Мономаха) князя Київського…

“Жива й могутня руська мова” – ну аж ніяк не російська!

Сумнозвісна примха князів переробляти на свій лад літописи руками церковнослужителів була започаткована Ярославом (“хитро-мудрим”), а надалі набула закономірний характер. Хто правив Руссю – той правив і літописи…

На жаль, традиційне спотворення нашої величної історії можна вважати характерною антипатріотичною ознакою сучасних науковців.

З приходом християнства на Русь починається не піднесення – а занепад стародавньої держави, аж до повного її зникнення, адже Русі взагалі не стало.

Коли ж скінчиться в осередку українських науковців холопська традиція приниження власної (громадянської і державної) гідності задля звеличення чужої нікчемності?

Не забуваймо, що серед сучасних науковців переважна більшість тих самих християн, що сиділи по церквах та шкребли гусячими перами літописну, спотворену історію України-Русі по іудейсько-візантійському сценарію.

Знаменно, що термін “українські націоналісти” запровадила держава, де націоналізм піднесений до рівня державної політики. Мова йде за Росію, де російський націоналізм має всі ознаки шовінізму, тобто крайньої форми націоналізму…

Залишається лише дивуватись, з якою наполегливістю узаконюється церковна брехня і з якою послідовністю звеличуються саме ті правителі, що завдали Україні-Русі найбільшої шкоди.

Напевне, наші науковці-історики настільки далекі від розуміння свого істинного призначення, що без докору сумління можуть вдавати ніби переповідання та обстоювання літописних вигадок і є їх нагальна наукова справа.

Вражає той факт, що сучасні науковці-історики Незалежної України убачають своє призначення не у висвітлені нашої істинної історії, а в потуранні запровадженим християнським настановам.

Можливо, деякі науковці пишаються тим, що вони раби жидівського бога? Але, панове, – не всі цим пишаються! Не всі визнають себе рабами…

Українці, як і всі християни світу, з великим сумом мають усвідомити, що відійшовши від святинь рідної релігії, вони прилучились не до якоїсь високо-духовної релігії Ісуса Христа, а до самої звичайнісінької язичницької віри жидів у свою обраність.

Тож розуміймо, що християнство, як суто жидівська релігія, несе в собі віддзеркалення жидівської жадоби наживи – жмикрутства та визискування всіма можливими засобами. Та це ще не вся біда, що несе людству релігія І.Христа: – басур жадоби переростає в жагу правити світом!

Переважна більшість громадян, не знаючи факту злодіянь християнської церкви, перебуває у стані беззастережної довіри до християнства.

Християнство – це “Чорна Чума” усього людства, яка мусить бути знищена якнайшвидше!

Церква І.Христа насаджає рабську психологію і лише недоумки цього не розуміють.

Християнський шлях, по якому крокує людство, інакше як самознищенням не назвеш.

Християнський світ – це поділ суспільства на простих людей, яких оббирають як рабів вподовж всього життя, – і на багатіїв, які обібрали і продовжують оббирати простих людей у хитрий спосіб за допомогою законодавчих актів, затверджений ними та їхніми прислужниками, з яких формується державна влада. І діється так усюди в християнському світі.

Роз’єднуй і володарюй – головна доктрина “Чорної Чуми” під назвою християнство.

Релігія, що утверджує роздержавлення загальногромадської власності, знищує державу, – це перший важливий висновок щодо пагубної дії християнства.

Треба боротися з першопричиною нашої національної біди – з жидівським християнством, а не з його численними наслідками.

Навернення нежидівських народів до християнства надало змогу жидам перебувати в середовищі іновірців і бути непоміченими за ознакою віросповідання. Тобто християнство створило і усіма силами підтримує сприятливі умови для існування іудейського племені, розпорошеного по усьому світу.

Не погрішимо проти істини, якщо означимо християнство – як шлях нежидівських народів під зверхність жидів.

Правда така: – існуючий стан ідеологічного впливу християнства на громадськість цілком задовольняю олігархічну владу.

Художнє слово – ратна зброя! Саме вона здатна об’єднати українців та й усіх слав’ян навколо споконвічних святинь, надихнути до розбудови нової держави, омріяної тисячами поколінь.

Якщо ми за себе не подбаємо – ніхто за нас не подбає!

 Не плутаймо поняття різні: – є віра праотців свята, а є простий церковний бізнес Новозавітного Христа.

Долю України-Руси вирішила не Переяславська угода 1654 року, а християнська церква у 1653 році.

Перш ніж накидати запорожцям християнське віросповідання, варто знати, що християнська релігія до сьогодні має лише одне суто християнське свято – Паску (на честь звільнення жидів з єгипетського полону), всі інші світа запозичені з дохристиянського Православ’я і перебрехані на жидівський лад.

“Жидівський гніт” мав такий величезний розмах на Україні-Русі (часів Речі Посполитої), що був виділений в окрему категорію вітчизняними істориками… Історія свідчить, що “жидівський гніт”, зумовлений давньозвісною звичкою жидів жити за чужий рахунок, обертався для них ріками жидівської крові.

Не підлягає сумніву, що лише предківські святині українців-русичів здатні згуртувати українську націю та надихнути до національно-визвольної боротьби проти поневолення.

Християнську релігію слід розглядати як найдієвий засіб поневолення українського народу та знищення його військової сили, яку гартувала Запорозька Січ.

До сьогодні знаходяться шарлатани, що переповідають брехню про християнське вірування запорожців, і знаходяться дурні, котрі в це вірять.

Найдієвий спосіб придушення національно-визвольної боротьби полягає не в протистоянні, а в умінні очолити цю боротьбу, призначивши “свою” людину.

Багатовікове поневолення українського народу має одну характерну рису – повторення одних і тих же помилок. Уберегтися від цього можна лише одним шляхом: українці повинні вивчати свою достеменну історію, не завіяну ура-патріотизмом, на кшталт звеличення Мазепи чи Хмельницького до рівня національних героїв.

Прославляння гнобителів українського народу має фатальні наслідки: прославляючи гнобителів, ми утверджуємо право гноблення, яке, рано чи пізно, для всіх обернеться ярмом.

Будь-які привілеї, що надаються окремим представникам суспільства, виділяють їх в окрему верству і ставлять над суспільством, що в свою чергу вносить в суспільство розкол і розмежування. Поділ суспільства на бідних і багатих – це кінець демократії і початок узурпації влади користолюбцями та негідниками, що збагачуються за рахунок громади.

Вовки в овечій шкурі – це ті нечистокровні жиди, що перебувають у слав’янському середовищі і в силу свого кревного зв’язку з жидами підтримують християнство.

Трон будь-якої влади тримається на підніжках; холуї й запроданці, байдужі й зневірені, одурені й підкуплені підтримують престол велелюдного знедолення, де посідає християнство – одна з найганебних релігій світу.

Осмислення християнського світогляду, а точніше його переосмислення, – нагальна потреба українського народу та й загалом усіх слав’ян.

Будь-якому лукавцю вдається надурити тільки більш дурних за себе; тож маймо розум, щоби не бути одуреними.

Тихою сапою порається християнство на землі, вирощуючи й плекаючи стару вітхозавітну ідеологему, яка новими пагонами знову й знову витинається на світ.

Доки українці будуть молити жидівському богу, доти вони будуть рабами! Адже жидівський бог тримає усіх вихристів за своїх рабів, примушуючи схиляти голови перед жидами.

Неспокутна провина християнської релігії перед усім людством полягає у тому, що християнство відродило сіонізм, повернуло його з небуття та виплекало до стану всесвітнього визнання.

Якщо Християнство – це Троянський Кінь Іудаїзму, то Сполучені Штати – це пасовище, на якому Троянський Кінь нагуляв силу.

Штатна ідеологія – це ідеологія Сполучених Штатів Америки, де в основу цінностей покладено лише те, що має грошовий еквівалент; все інше не варте уваги і вважається зайвим, як недоречні елементи, що перешкоджають збагаченню. Штатна ідеологія зумовлює знецінення духовних понять, які неможливо оцінити грошима.

Штатна ідеологема матеріального збагачення зводить нанівець тисячолітні гуманістичні надбання слав’янських народів. Адже неможливо оцінити грошима такі загальнолюдські чесноти як Порядність, Безкорисність, Чесність, Доброчинність, що віддавна приманні українцям та й усім слав’янам.

Злодії, що перебувають при владі, сприяють розповсюдженню думки, що саме такою й має бути влада, і саме таким і має бути життя на Україні. І якщо вас не дивує, що сьогодні рецидивіст керує країною, то ви вже свідомий посібник штатної ідеології, свідомий член аморального суспільства, де кожен – потенційний злодій.

Якщо корумпована влада не хоче боротися з аморальними особами (тобто сама з собою), то це має зробити громадськість. Лише за цієї умови можливо підняти духовний рівень української нації, чи принаймні зупинити деградацію духовності.

Якщо не віднайдеться ні одної палітичної сили, що йтиме на вибори без жидів, то треба голосувати проти всіх. Принаймні так ми засвідчимо своє негативне ставлення до організованого жидівства на Україні.

Якщо навколо олігарха не стане прихвоснів, він перетвориться на ніщо, – це найдієвий спосіб боротьби з будь-яким україножером.

Патріот і громадський діяч – поняття несумісні. Адже громадський діяч – це рупор чинної влади, яка ніколи не була патріотичною на Україні. Тому й занедбується щире патріотичне слово, здатне об’єднати українську націю.

Головна теза сучасного українського національно-визвольного руху – це Рідна історія, Рідна культура, Рідна релігія. Будь-які відхилення від цієї стратегічної мети слід вважати провокаційними і злочинними проявами антинаціонального спрямування.

Єднаймося, браття, навколо святої справи – відродження Правди про нашу Історію, Культуру, Релігії.

Знищення рідної української релігії і запровадження чужої жидівської релігії (християнство) веде до знищення української нації, шляхом підміни культурної спадщини.

Лише з приходом жидівсько християнства розповсюдились лукаві погляди на землю як приватну власність.

Психологія людини, яка почувається господарем на землях своєї держави, докорінно відрізняється від психології батрака.

Правічна істина, яку сповідували наші праотці:
наша земля не належить нікому особисто, це ми належимо своїй землі.

Державна власність на землю – це всенародна власність, але ні в якому разі – не власність окремої групи осіб, що тимчасово перебувають при владі.

Чи не тому скасовується священний обов’язок захисту Батьківщини і запроваджується формування збройний сил на контрактній основі?.. Напевне, україножери розуміють, що обікрадені українці не схочуть захищати землю, яка їм належала споконвік і яку нахабно у них відбирають!!

Кожен, хто нажив статки в часи знедолення українського народу, причетний до знедолення і не має права почуватися вільно на Україні!

Сучасна українська влада україножерів підтримує християнство, бо християнство, як віднога юдейської релігії з усіма її шовіністичними нахилами, сповідує україножерство.

Відповідальність за долю Батьківщини засягає кожного і покладається на його власне сумління.

Тож візьмемось за розум, браття, бо лихоліття не мине,
Якщо не почнемо з завзяттям спасати від Христа себе.

Коментарів немає.

Залишити коментар