Текст лекції Григорія Сковороди. За книгою Гната Хоткевича*Сковорода*

Текст лекції Григорія Сковороди. За книгою Гната Хоткевича*Сковорода*

Так мало-помалу опреділялася та стежка, по
котрі й вибрав собі Сковорода йти. І  відбулася
тільки одна проба збити Сковороду з його шляху,
але й з того нічого не вийшло. Сгалося се так.
Настала в Росії царицею Катерина 11. Губер­
натор ~Щербинін, бажаючи дати учням Харьківського
Колеrіуму. більше знання, просив дозволити йому
одкрити при Колеrіумі так звані “добавочні кля­
си”. Дозвіл був даний; між іншим призначено
було одкрити й лекції “правил добронравія” ; мабуть се вигадано було просто для Сковороди,
бо Щербинін закликав іменно Сковороду навчати
отих “правил добронравія”; Сковорода згодився і
то безплатно -не хотів брати грошей за свою науку.
Але на першій же лекції перші ж слова Ско­
вороди були такі, що святі отці духовні аж не
СТЯМИЛИСЯ.
– Увесь еві т спить! -Так розпочав Сковорода
-Th ще не так спить, як то про праведного
сказано: “спить так, що хоч і впаде, то не розі­
б’ється”. Ні. СВіт наш спить глибоко, наче при­
шиблений. А наставники, пасущі Ізраїл.я, не тільки
не будять, а ще й поглажуюrь, приговорюючи:
“спи, спи – не бійся. Місце добре – чого там
боятися?”

Се вже було не в брів а прямо в око усім
архиреям та крутопопам -· і вони загули як потри­
вожені чмелі.

…..ВИБРАНІ МІСЦЯ З ТВОРІВ
Г. С СКОВОРОДИ •
(З першої вступної проповіді до
курсу лекцій “Про християнську
добронравність “.
Увесь світ спить!
Та ще не так спить. ·ЯК то про праведника
сказано: “спить так, що коли і впаде, то не розі-
б”сться “. Ні. Світ наш спить глибоко, наче при­
шиблений. А наставники, пасущі Ізраїля” не тL11ьки
не будять, а ще приговорюють: “спи, спи – не
бійоя. Місце добре – чого боятися?”
Колись-то сини Ізраїля не могли дивитиоя на
оояяне славою лице Мойсея, що узрів Бога. А на
що ж вони дивилиоя? Та на саме покривало, що
ним було прикрите Мойсеєве лице. Отуди ! Який же
ти Ізраїль? Виходить. що обрізаний ти по тілy та
необрізаний по смислу. Тьму очі твої ще nере­
носять, але істини вже не можеш ти стерпіти.
Отак і теперішня підлота християнська; отаким
же саме оком дивиться вона на свого Христа.
Та де він родився? Та від яких батьків? Та
скільки жив на світі й чи давно? Чи бvде вже
за дві тисячі літ чи може не буде? О, християнине ,
Хрищений ти по плоті та не обмитий по смислу”
По що ти звертаєш увагу на сі дрібницї? Чому
вище не підіймаєшся? Тут думаєш і заснути?
Невже й досі не тямиш , що то все плоть,
і ніщо, і тінь, яка покриває гору?
Слухай  християнине з язичеським серцем! Чи
довго· ·ж -іще ти будеш лежати на землі? Чи ста­
неш же ти нарешті колись людиною?
Ні, не станеш • А чому? Тому, що на плотську
занавіску задивився, а на лице істинного Божого
чоловіка дивитися тобі зовсім нема терпіння. Отже•·
не переобразишся ти з земного в небесне доти,
доки не пізнаєш що таке істинний чоловік.
А що ж воно таке – істинний чоловік? Не проде­
реш очей доти , доки плоть і кров твое серце держати будуть. А довго ж вони будуть держти ? До­
ки не признаешся , що твоя плоть 1 кров НІЩО.
Істиною не бувала плоть ніколи. Плоть і брехня
одно, і хто л.юбить свого ідола, плоть- сам та­
кий же. А там де брехня й пустота – там людини
немае.
Продерімо ж. о мертва тіне” очі наші і прино­
ровляймо звикле до плотської тьми око наше диви­
тися на Ізраїля ., на істинного чоловіка, минуючи
плоті покривало! О, істинний нетлінний Боже Із
раільський ! Блисни світлом Твоїм на нас стільки
хоч” скільки може наше око стерпіти!

Коментарів немає.

Залишити коментар