ПОЛІТИКА І ЦЕРЕМОНІЇ. Автор-Марія Дзюба.

 

ПОЛІТИКА І ЦЕРЕМОНІЇ. Автор-Марія Дзюба.

 

 

 

 

Чи може бути Церква без церемоній? Однозначно – ні! Без церемоній неможлива Церква, як така. Церква зіткана з церемоній: Служба Божа, сповідь, причастя, хрестини, шлюб, похорон, освячення, паломництва, ходи, пожертви, купи-продай: свічки-образки-хрестики-статуетки-сувеніри-церковна література… годі зрахувати.

У мене запитання: як могло статися, що в часи потужної домінанти Церкви і страху Божого, наш світоч і геній Григорій Сковорода безстрашно і на повний голос відірвав Бога від Церкви і Біблії, назвавши церковні церемонії – ПУСТОТОЮ І МЕРЗОТНІСТЮ, церковних слуг – БЕЗДІЛЬНИКАМИ, а Біблію – БЛЮВОТИНОЮ, що затопила світ?

Невже 90-відсоткова кількість релігійних українців не мали і не мають за авторитета свого, відомого у всьому світі, філософа? Ось фрагмент його заяви:
«Скільки вже віків мудруєте в церемоніях і який плід з цього крім одних розколів, суєвірій і лицемірства? Бездільники прикрилися цим листком у наготі своїй. Дурні оснували на цій тіні блаженство своє. Безрозумні зависники породили розкольницькі роздори… киньте церемонії! Вони тепер ніщо інше як пустота і мерзотність…».

Так, наш геній правий: бездільники-священослужителі як і прихожани, за окремими винятками, дбають лиш про власні блага, моляться за них і плюють на все решта, щоб потім ці плювки заїсти тілом і кров’ю свого Бога для відпущення і знову на круги своя… Гм-м, вигідно. Сказав же Сковорода: «Що вподобали, на те й перетворилися». Підміна понять, жахливе виховання суспільства в обрізаному дусі: гріши і кайся, бо нема в світі такого, хто жив і не згрішив. І, що головне: жертвуй і прощай будь-кому і будь-яке паскудство, щоб і тобі таке простилося. Не протився злому, бо на все Божа воля. Терпи, не намагайся змінювати те, що, мовляв, не можеш змінити, бо все одно буде так, як Бог дасть…

Вловлюєте? Людські велич і творчість, мудрість і досвід, прагнення до всебічного розвитку, внутрішній неповторний світ кожної людини зводяться до ляльки, яка не здатна жити-діяти без сіпання за ниточки зверху. Все має йти за надиктованим з неба сценарієм, відхилення від якого загрожує пеклом при якійсь, висмоктаній Церквою з пальця, свободі, даній людині Богом. Свобода – це ВИБІР! Якщо людині дано вільний вибір і тут же за цей вибір слідує кара, то свободи насправді в релігійної людини НЕ існує.

Навіть сучасна людина в суціль просякнутому релігією побуті, вкрай зомбується, вбираючи в себе обмежений і жорстокий характер Бога, до якого психологічно прив’язана церквою, батьками, церемоніями. І так, як цей Бог, людина щодня одягає маску Любові. Найгірше, що під любов найчастіше замасковані і її діяння. Це наслідок. А потім сама ж і жаліється на підступність, хитрість, брехню, крутійство, підлість, злодійство, жорстокість, наживу, що панують довкола, не помічаючи власного вкладу в цей перелік. Це – взаємовіддача в гіперрелігійному середовищі підміни понять і подвійної моралі. Так працює релігія. І чим її більше, тим більше програшів і відсталості в суспільстві.

Нині Церква зі своїм зомбуванням не встидається залазити в усі досягнення науки, представників якої переслідувала цькуванням і нищенням. А підкупом окремих, ласих на великі гроші, горе-вчених займається й досі, аби «підганяти» релігійну ахінею нібито під сучасну науку.

І так – церковні церемонії останнім часом заполонили український простір. Найбагатший Президент найбіднішої (до чого успішно доклався!) в Європі держави Україна раптом став в очах багатьох «великим сином свого народу», бо примастився до Томосу! Поряд з ним у церковних церемоніях стоять реабілітовані кланово-олігархічною системою кримінальні авторитети – всякі там «наріки»… Файно є!

Так, Томос відірвав Україну від росії в релігійному плані. То є ДОБРЕ. ПОГАНИМ є те, що політика Церкви в Україні вже намертво воз’єдналася з політикою світською. Як в середньовіччі!!!
Скільки нас, українців в Україні? І наскільки щоденно меншає? Чим не інквізиція? Прихована, заретушована пишними шоу-церемоніями, що вже не відрізнити де світське, а де так зване духовне…

Об світовий плінтус ми вже гепнулися. Куди далі?

Одна відповідь на тему “ПОЛІТИКА І ЦЕРЕМОНІЇ. Автор-Марія Дзюба.”

  1. VOLODYMYR
    12.01.2019 at 10:17 #

    “…терпи, терпи,-терпець тебе шлiфуе…”. Василь СТУС

Залишити коментар