Заклик до патріотів України. Автор-Дан Берест .

Заклик до патріотів України. Автор-Дан Берест .

Заклик до патріотів України.

Дан Берест .

Невже нас не турбує майбутнє України!?.. 
Невже нам байдуже, хто
буде володіти землею наших праотців!?.. Невже нікого не цікавить – чому
поширюється бездуховність і виродження української нації незважаючи на
те, що християнська релігія розгорнула активну діяльність за часи
Незалежності України і досягла небачених успіхів?..

      Будьмо свідомі, що сьогодні на Україні побутує патріотизм вчорашнього дня.
Його сповідують усі громадсько-політичні організації й об’єднання, що
пишно іменуються «патріотичними». Цей учорашній патріотизм
популяризують усі засоби мас-медіа та усі видавництва без виключення, у
тому числі й так звані «патріотичні».
Головна теза сучасного українського національно-визвольного
руху – це рідна історія, рідна культура, рідна релігія. Будь-які
відхилення від цієї стратегічної мети (на зразок компромісу) мають бути
визнані провокаційними і відкинуті без вагань як злочині прояви
антинаціонального спрямування. Лише у такий спосіб можливо досягти
очищення національної ідеології від чужинських нашарувань.Згадаємо попередні помилки борців за Незалежність України.
Громадсько-політична організація «Пласт», що займалася вихованням
патріотичної молоді, проголошувала присягу «Бути вірним Богу і
Україні». В більш повному викладі це означає – «Бути вірним жидівському
Богу і нежидівській Україні». Але хіба таке можливе?..
Згадаємо
проголошену мету ОУН (Об’єднання Українських Націоналістів) – «Велика
Самостійна Соборна Українська Держава». І це попри визнаної умови
«Відділення церкви від держави» за постановою Конгресу Українських
Націоналістів 1929р. Причому у тій же постанові зазначається: «Влада
співпрацюватиме з церквою у справах духовного виховання населення на
підставах християнізму». Тобто й надалі виховувати рабську психологію в
українському суспільстві…
Згадаємо нещодавній ІV Всесвітній форум українців, що розпочався молитвою до жидівського бога?! Що це –невиліковна хвороба чи хвороблива полуда на очах української нації?..
Ні, це правлять свою ідеологію християни – вовки в овечій шкурі – у
повній відповідності до свого призначення: надати можливість
україножерам розкошувати на землях наших праотців та знедолювати
українську націю за традицією минулих часів.
Поодинокі борці повставали і повстають проти юдо-християнського поневолення та
антинародної партократії, що несуть знедолення українській нації, а усі
дивляться з осторонь – як воно буде… Нічого нового не побачите,
панове. Буде те, що й було: саме так йдуть в непам’ять доленосні справи
щирих патріотів України, чиї імена через сотню літ віднайдуть «вдячні
нащадки» в підвалинах бібліотечних архівів та розповідатимуть зболеними
голосами, мовляв, жаль-жаль, не прислухались, не почули, не поцінували
вчасно. Саме так розповідають про свої знахідки сучасні
«радіо-теле-патріоти», що захищають наукові дисертації та здобувають
собі звання на кривавій історії України. І саме так ті знахідки були
свого часу занедбані їхніми вченими попередниками.
Достатньо згадати Миколу Хвильового, котрий у квітні 1925 року насмілився
висловити власні погляди, що суперечили ідеології тодішньої влади. Його
слова: «українській літературі треба орієнтуватися не на Москву – центр
всесоюзного міщанства», стали фатальними не лише для нього, але й для
української літератури. Усі українські літературні організації
припинили існування на початку 30-х років. Причому жодна з цих
організацій не була заборонена, бо радянська влада не вдавалась до
«недемократичних дій»: всі організації припинили існування через те, що
їх найактивніші члени «виявились контрреволюціонерами, які мались бути
знищені заради світлого майбутнього країни».
Отак коїлись і кояться на велелюдному мовчанні ганебні діла – злодії правлять світом,
прикрившись владними повноваженнями, а всі мовчки дивляться. Саме так
пропадала Україна за всіх часів! За всіх попередніх продажних
правителів! І саме так вона гине зараз за лукавими керманичами
української нації!
Зауважимо, що антинаціональна політика
продовжується сучасними правителями Незалежної України заради того
самого «світлого майбутнього», котре вони собі уявляють. Пустивши
видання української книжки на поталу, антинародні президенти у купі з
антинародною владою провадять широкомасштабну акцію – звиродніння
національної свідомості українців. Українська книжка у масовому виданні
стала цинічним перекладом усіляко літературного непотребу на українську
мову. І охочих нажитися на подібних виданнях стає все більше: це
київський жидівський «Зелений пес», львівська жидівська «Піраміда» та
незлічена низка християнізованих видавництв, котрі воістину не відають,
що творять.
Сучасна державна політика – розкрадання
національних надбань – спрямована на одурманення свідомості громадян
жагою наживи, щоби уся сановна «лже-еліта» казнокрадів, не виглядала
злодіями в очах широкої верстви. Але замість того, щоби казати вголос
про вади сучасного суспільства, українська література як слухняна
маріонетка підспівує чинній владі та знай собі тиражує розважальне
одноразове чтиво, котре робить нас не мудрішими, а навпаки – дурнішими
день на день. Та й дійсно: дурнями легше керувати та й легше обібрати
їх до нитки, ще й так, щоби вони при цьому раділи. Саме таке безголове
стадо потрібне сучасній злочинній владі. Саме такі безголові українці й
обирають казнокрадів і злодіїв до вищих органів державної влади замість
того, щоби голосувати на виборах проти всіх.
Тож стягніться розумом до усвідомлення значущості художнього слова для відродження
величного духу української нації задля спасіння України. Не варто
когось переконувати в цінності художніх творів, але варто сказати, що
на сьогодні немає кращої зброї на Україні проти україножерів, що
наточують юдо-християнське засилля.
Відтак, хто прагне залишити нащадкам здобутки наших пращурів, хто усвідомлює відповідальність перед прийдешніми поколіннями за збереження нашої рідної релігії, історії,
культури, – сприяйте виданню патріотичних творів та їх розповсюдженню
по Україні.
 Не заради себе потурбуймося – заради  відродження гідності української нації та патріотичного виховання  молоді.
Не слід перебільшувати значення наукових публікацій, адже прості
люди їх не читають, – але не тому, що дурні, а тому, що розуміють:
кожен заробляє на життя як може. Адже для науковця кожна публікація
зараховується до здобуття наукового звання, чого не скажеш про художній
твір, котрий сприймається не розумом – а серцем. Іншими словами,
наукові твори пишуться для заробітку, а художні – для душі. Тому тільки
художній патріотичний твір здатний закликати широкі верстви до єднання
довкола предківських святинь – Рідної Віри, Історії, Культури.

Не варто розпорошувати громадську увагу на другорядні питання замість
того, щоби усунути першопричину всенародного лиха; слід боротися не з
його численними наслідками, а першоджерелом – рабським поклонінням
чужому богу, що наточує чужинську ідеологію. Не забуваймо, що свого
часу християнство довело Україну-Русь до повного занепаду, так що
України-Русі взагалі не стало. Не треба тішитись думкою, що Україна
завжди була, – вона була лише в уяві українців, а у всесвітній
історіографії Україна-Русь зникла після Батиєвого нашестя майже на
тисячу років.
Колишня наймогутніша держава Європи існувала
лише у вигляді складової частини того чи іншої державного об’єднання.
Показово, що й християнська церква кинула Україну-Русь напризволяще і
зрадницьки перебігла до Московії. Аж тепер, коли Україна нарешті
здобула Незалежність і стала усесвітньо визнаною державою, на її
теренах з небаченою силою розгорнула діяльність християнська церква, як
продажна маріонетка юдо-християнської ідеології. Погляньмо на власне
минуле, щоби усвідомити призначення християнської релігії. Невже бажаємо
запропасти ще на тисячу років?!

Хіба не розуміємо, що діється сьогодні на Україні?.. Хіба не
усвідомлюємо, чому чинна влада відмовляється визнати, що
жовто-блакитний колір українського прапора – це не блакитно-жовтий, як
нині?.. Хіба не бачимо, як найвищі урядовці України взасос цілують
християнський хрест та лобизають руки християнських священиків?.. Невже
не зрозуміло, що це означає? А це означає, що жидівська ідеологія з
усесвітнього жидівського розсадника під назвою США йде жирувати на
щедрі ниви України. Тож не варто робити вигляд, що все гаразд? Треба
гнати з України жидівську релігію! А жиди самі підуть слідком за нею –
туди, звідки прийшли.
Замисліться над долею українського
народу, допоки юдофоби не роздерли Україну вщент! Якщо ви вболіваєте за
те, щоби українська нація не звиродніла в християнській глобалізації
під зверхністю жидів, зробіть свій патріотичний внесок до відродження
національної свідомості та розбудови могутньої та істинно незалежної
України!
Кому, як не нам, втілити в життя найзавітне
прагнення наших праотців – бути вільними й незалежними на теренах своєї
держави, та покласти край знедоленню українців на Священній Землі наших
Праотців!

Коментарів немає.

Залишити коментар