“Епос про Гільгамеша” – розповідь про потоп за 2000 років до того як він став біблійним. Автор-Облакъ Осіянъ.

"Епос про Гільгамеша" - розповідь про потоп за 2000 років до того як він став біблійним. Автор-Облакъ Осіянъ.

“Епос про Гільгамеша” – розповідь про потоп за 2000 років до того як він став Біблією

Довідка: “Епос про Гільгамеша” один із найдавніших літературних творів людства, найбільший твір, написаний клинописом, один із найкращих творів літератури Стародавнього Сходу. «Епос» створювався аккадською мовою на основі шумерських переказів протягом півтори тисяч років, починаючи з XVIII—XVII століть до н. е.

Усі ви чули чи мабуть читали уривок з Біблії (книга Буття) про те як Єгова влаштував потоп, перед яким звелів Ною побудувати ковчег, куди увійшли Ной, три його сини: Сим, Хам, Яфет та їхні дружини, а також тварини, птахи та інша живність. Ной увійшов у ковчег, і 17-го числа – почав лити дощ, що тривав безперестанно протягом 40 днів. 17-го дня 7-го місяця ковчег зупинився на горі Арарат. Вода продовжувала спадати і через 70 днів завиднілися гірські вершки. Ной вислав крука, який “літав той туди та назад, аж поки не висохла вода з-над землі”. Потім Ной вислав голуба, але той повернувся не знайшовши землі. Ще через сім днів Ной знову випустив голуба, і він повернувся з оливковим листком у дзьобі; тоді Ной зрозумів що вода спадає. Ной почекав ще сім днів і випустив голуба знову, цього разу голуб не повернувся.

Всього в ковчезі проведено 377 днів (Бут. 7-8). Після потопу Ной приніс у жертву чистих тварин, і Бог пообіцяв не знищувати світ потопом, навіть якщо нахил серця людини недобрий спочатку.

Насправді ця розповідь належить не євреям а шумерам, в чому ви можете пересвідчитись, прочитавши декілька рядків із розповіді “Епос про Гільгамеша, або поема про того, хто все бачив”:

“Ламай оселю, корабель будуй швидко,
Покинь достатки, про життя турбуйся,
Зневаж багатство, рятуй свою душу!
На свій корабель все живе навантажуй.
Той корабель, що ти побудуєш,
Хай буде обрисом чотирикутний,
Хай будуть рівні довжина з шириною,
Мов Океан, накрий його дахом!”

“Навантажив його всім живим, що мав я,
Підняв на корабель всю родину, весь рід мій,
Звірину степову й худобу, підняв всіх майстрів я.
Час мені Шамаш призначив:
“Вранці рине злива, а серед ночі
Хлібний дощ ти побачиш на власні очі,-
На корабель зійди, засмоли його двері”.

“Вся земля розкололась, як чаша.
Першого дня бушує Південний вітер,
Швидко налетів, позатоплював гори”

“Шість днів, сім ночей гуляє вітер,
Буря потопом вкриває землю.
Із приходом сьомої днини
Буря з потопом війну урвали,
Ті, що билися, наче військо.
Упокорилось море, затих ураган, потоп упинився”

“За дванадцять поприщ видніє острів.
На горі Ніцир корабель зупинився.
Гора Ніцир корабель утримала, не дає гойдатись”.

“Із приходом сьомої днини
Виніс голуба і відпустив я;
Полетів голуб і назад повернувся:
Місця не знайшов, назад прилетів він.
Виніс ластівку і відпустив я;
Полетіла ластівка і назад повернулась:
Місця не знайшла, назад прилетіла.
Виніс крука і відпустив я;
Крук полетів, спадання води побачив,
Не повернувся; кряче, їсть і паскудить.
Вийшов я, на чотири сторони склав я жертви,
На башті гори пахощі запалив я,
Сім і сім поставив кадильниць,
До кадильниць я наламав мирту, тростини й кедру.
Богове почули запах,
Богове почули добрий запах,
Богове, як мухи, зібрались до того, хто жертву приносив”.

Так, з чужих сказань та міфів з яких було вирвано контекст і створювалась усім нам знайома Біблія.

“На ріках вавилонських: З найдавнішої літератури Шумеру, Вавілону, Палестини / Упоряд. М.Н. Москаленко. – К.: Дніпро, 1991. – С. 98 – 151.
Книга Буття (Переклад Огієнка).

Коментарів немає.

Залишити коментар