СПОТВОРЕНЕ РОЗУМІННЯ РЕЛІГІЇ. Автор-Лев Силенко.

СПОТВОРЕНЕ РОЗУМІННЯ РЕЛІГІЇ. Автор-Лев Силенко.

Я бачу, що нині мій народ покорений мілітарно і духовно. Духовно і фізично покорені українці бачать свою всенаціональну агонію і оголошують боротьбу за волю України, творять партії, визвольні рухи і об’єднання. Але вони її (волю) так довго не здобудуть, як довго матимуть викривлену психіку, як довго будуть духовними каліками Риму, Візантійщини, Московії чи інших, чужих духовних і світоглядових сил.

Кожне фізичне визволення треба обов’язково починати від духовного визволення. Українці (тобто, українська провідна інтелігенція) не розуміють цих священних законів життя тому, що вони на протязі століть свідомо, а переважно підсвідомо зживалися із чужою духовністю, із чужими канонами, із чужими світоглядами, із чужими поняттями про релігію, про Бога, про мораль і правду.

Вони навіть бояться подумати, що правдива віра у правдивого Саваота може їх століттями тримати у правдивому рабстві, у правдивому духовному убожестві, у рабській, трепетній смиренності і витворити традиції, які узаконюють рабство, і звуть його “традицією візантійських обрядів”.

Свята сила, ім’я якій Дажбог, покликала мене, щоб я моїм братам, моєму доброму народові прочитав вирок правди і накликав на себе гнів, обурення, очорнення, протести, осудження. Осуджують мене осуджені раби за те, що я з великої любови до них, сказав їм в очі правду, яка перелякала їх. Вони обурюються так, як обурювалися яничари на козацького отамана Сірка за те, що він їх визволив з неволі.

І дивуюся я: яка така правдива релігія їх навчила ненавистю дихати на мене, і яка така релігія їх навчила нетерпимости?

Хто українців навчив зневір’я!? Їх навчили зневір’я їхні кляті вороги, яких вони обожнюють, перед якими вони благоговіють і ждуть від їх похвал, ласкавих слів і винагород. Їхні вороги, одягнувши мантії святих богопромишлеників, навчили їх чуже звати рідним.

Чужі хитропідлесливі і душесладчайші богопромишленики навчили для мого народу духовних опікунів (вихідців з нашого народу), що тільки біблійно-юдейські родоначальники є святими улюбленцями Бога, і тільки їм дав Бог свої “откровенія” і тільки їм дав Бог право говорити про мораль, карати грішників і посилати до раю праведників. Яка мета такої богознавчої науки? Мета ясна. Народ є рабом тих сил, до яких він поклоняється. Щоб народ не бунтувався проти чужих сил, треба його навчити, що ця “неволя” дана Богом Саваотом, і проти неї боротися  це великий гріх і безбожництво.

Зі всіх сторін українець оточений чужими учителями. І кожний учитель-чужинець лізе в душу українця, окуповує його свідомість, і там панує законно, традиційно, народолюбно, і, обов’язково, з ласки Бога Саваота. Хіба це не клясичне, духовне насильство, хіба це не спотворене поняття про релігію, про мораль, про правду і Бога!?

«Самобутня Україна» № 21

Коментарів немає.

Залишити коментар