“Потерчата” Автор-Василь Королів-Старий. Аудіо.

Tetiana Siwak .

Про потерчат як еклектичне християнське визначення, котре об’єднало кілька явищ:

“Ті, що світять вогники на болоті і заманюють перехожих” – ясно що не “вмерлі нехрещені діти”, а дрібні помічники Дій двох Стихій, зокрема Стихії Води (Дани), бо ж на болоті 🙂 .

А душі дітей, котрим пощастило померти нехрещеними і, відповідно, бути похованими під п’єцом чи під деревом, на перехресті чи під перелазом, ясно що стають на певний час охоронцями представників родини (до найближчого Радогоста чи до того Радогоста, під час котрого їх допровадать до Нави, там є спеціальний ритуал).

І ясно що вони “становили небезпеку” для хрещених баранів, бо мали шанс хоч трохи достукатись до їхнього голосу крові 🙂

Відповідно, “ті, що хрестили потерчат, кидаючи в них рядном” дійсно “піддавали себе небезпеці” – бо заробляли родове прокляття за спробу завдати шкоди людській душі підключенням до егрегору семітського Пантеону.

 

 

Коментарів немає.

Залишити коментар