Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

 

 

“Що в Івана шуба рвана”.

Серед купальських пісень вже багато зіпсованих текстів, які втратили свій логічний зміст: “Купався Іван, та й у воду упав”, “Купала на Йвана!”… Чи помічаємо ми, співаючи, абсурдність цих слів? Причиною багатьох непорозумінь у піснях, святах і обрядах стало, як відомо, насильницьке руйнування здорового народного глузду, що зробила чужа релігія і ворожа до народу церква.

Так, у свідомості людей з віку в вік приживалися спотворені назви, зіпсовані слова пісень, перекручені імена. До таких “гібридів” належить і народна назва Купальського свята – ”Іван-Купало”, де поєдналося ім’я сонячного язичницького Бога Купайла з ім’ям юдея Йоханаана (Іоанна), відомого як “предтеча” християнства, а ще більше своєю кривавою детективною історією, яку тисячоліття переповідали попи в усіх християнських церквах для “пущего устрашенія народа”.

Тож, шановний читачу, погляньмо разом на цю біблійну байку, скинувши ярмо стереотипів мислення і озброївшись здоровим глуздом нашого українського народу.

Іван (Іоанн) Предтеча, як вчить християнська церква, має 6 свят на рік (?!), які відображають не стільки його прижиттєву діяльність, скільки “діяльність” до народження і після смерті!

Судіть самі. Перше свято – це Зачаття Іоанна Предтечі, яке відбулося (?!) 23 вересня – за шість місяців перед зачаттям самого Ісуса, про що відверто сповіщають віруючим християнські “Поученія”, календарі й самі попи в церквах. Матір’ю Іоанна була Єлизавета – рідна племінниця святої Анни (матері діви Марії), тобто простіше, двоюрідна сестра Богородиці. У християнському живописі відомий сюжет зустрічі двох вагітних – Марії та Єлизавети, де майбутній Іоанн зображений символічно, як він перебуває в лоні матері, а дві звізди Давида, накладені одна на другу, символізують майбутню спадкоємність Ісуса від Іоанна. На цих картинах чи фресках Марія благословляє Єлизавету.

Зазначимо принагідно, що в християнстві тільки три персони удостоєні свята Зачаття: Анна (зачала Марію), Марія (зачала Ісуса через “сошестя святого духа”), Єлизавета (зачала Іоанна). До того ж, всі три жінки – родички.

Свято Зачаття Іоанна виникло в 4 ст., але довго не визнавалося віруючими, лише через три століття його впровадили як обов’язкове.

Друге свято – Різдво Іоанна Христителя призначили відповідно через дев’ять місяців після зачаття – 24 червня. Це свято, як і попереднє, впровадили також в 4 ст. Саме цей день церква використала, щоб перекрити ним свято Української Віри – славлення Бога земної радості, кохання і шлюбу – Купайла. Постійно воюючи з народними звичаями, церква, будучи офіційною державною установою, спонукала святкувати чужу і незрозумілу подію з чужої історії, чи навіть швидше – чужої міфології.

Так коли піп з’являвся на Купальське ігрище, народ мусив заспівати щось ніби християнське, щоб уберегтися від гніву церковної й урядової влади. От і вставляли в пісні ім’я Івана, змінюючи священні тексти релігійних гімнів. Наприклад, пісня “Сьогодні Купала, а завтра Івана”, або “Купала на Йвана”. Саме через християнське прив’язування того Івана до Купайла народ втратив не тільки релігійні знання про сутність Купальського Празника, але й його календарну орієнтацію. Споконвіку Купайло святкувався в час літнього сонцевороту, який в Україні припадає на 20–21 червня. Через відставання християнського ортодоксального календаря святкування змістилося на 7 липня.
Третє свято – Усікновення голови Іоанна, яке відзначають (не святкувати ж !) 29 серпня. Це “свято” християнська церква впровадила в 5 столітті. Майже нічого не відомо про життя Іоанна Предтечі, окрім того, що він вів “благочестивий’’ спосіб життя, суворо засуджуючи всякі порушення Закону (тобто юдейської релігії), і що він христив Ісуса (значить Ісус не перший християнин?).

Одним із його подвигів стало постійне вмішування в особисте життя царя Ірода Антипи. Цей цар, прогнавши свою жінку, одружився з жінкою свого брата, за що Іоанн постійно йому дорікав і ганьбив. Нарешті це набридло новій жінці царя Іродіаді… На день народження Ірода донька Іродіади порадувала царя своїм танцем і веселістю. Вдоволений цар пообіцяв винагороду, якої вона забажає. Донька, намовлена матір’ю, зажадала… голову Іоанна, яку їй і принесли на блюді..

 

https://www.ridivira.com/uk/suspilstvo/povertaiemos-do-vlasnoi-identychnosti

 

Література, в якій розкривається справжня суть прадавніх українських свят є тут:..

http://magazin.kolovolhviv.top

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Повертаємось до власної ідентичності. Автор: Галина Лозко.

 

Якщо у Вас виникли проблеми з замовленням, зателефонуйте, будь ласка, +380735447701 для оформлення замовлення

 

 

Коментарів немає.

Залишити коментар