СВЯТО КУПАЙЛА ☼Чарівні купальські поезії.Автор-Любов Сердунич.

 

 

 

СВЯТО КУПАЙЛА


О, ця найкоротша у Колі Сварожому ніч!
Вогонь-цар і цариця-Водиця світ сотворили.
Перéстрибом через огень скинь пута сумні.
А рідний Купайло додасть наснаги і сили.
Дай, Боже, прозріти! Сміливости, Боже, дай!
Даждьбоже Велике Око, ставай на чати!
Бо першооснови буття – се Огень і Вода,
Творять і злюб, і кохання на роду зачаття.
В багаття купальське лахміття чуже поскидай!
Оте, що скувало на довге тисячоліття.
Хай змиє весь бруд чужинства свята ця вода
І хай оживуть прадавні звичáї і міти!
(Любов СЕРДУНИЧ, 11 013)

Любов Сердунич

ЗЛЮБ НА КУПАЙЛА
Бог радощів земних – це наш Купайло.
В перéстрибі вогню не розімкнути б рук!..
Багаття блиск – в очах Любави-пави.
Ти їй, Купайле, теж любови подаруй!
Злюб на Купайла – отже, на Великдень
Народяться найкращі діточки
(Дня чарівнішого не знали нíґди),
Будуть міцні, красиві, наче крашанки.
А на Купайла нічка – найкоротша.
Та ще Данай багаття не втопив.
Зірки моргають віщо і пророчо:
Свойого легеня, купальську долю, не проспи!
(Любов СЕРДУНИЧ, 11 000)

 

ВОГОНЬ КУПАЙЛА ☼
Прадавня повість. Мавки – наче діти.
Чекання дива. Жар-вуста твої…
Ріку-ворожку уквітчали діви.
І їхні долі – в силі течії.

А ніч купальська сповнена принади.
Дажбог всесильний дозволя сей «гріх».
Вогонь чарує, спопеляє вади.
А в ложі квітів – у зачатті… сміх…

Червнева ніч коротка, наче спалах…
Спіши, кохай: до ранку – тільки мить.
Гляди ж і ти, щоб долю не проспала.
Вогонь Купайла ще горить, горить…
(Любов СЕРДУНИЧ, 11 007)

 

НА КУПАЙЛА ☼
Свято одруження Сонця-Семиярила з Богинею води Даною відбувається в ніч на Купайла: на літнє сонцестояння. Це було святом періодичного відродження Природию
(О. П. Знойко).
На Купайла сонце грає.
Вся природа – як нова:
Все квітує і буяє.
Незабаром і жнива.
Розквітає надвечір’я.
Любо о такій порі!
Вийшла зіронька вечірня.
Свист і гуки надворі.
Стали трави чарівними
І цілющою вода.
– Що то – юні! Я б за ними… –
Дід з-за плоту вигляда.
І жагуче хвиля б’ється.
Плинь, віночку, по воді.
Так тривожно б’ється серце!..
Линьте, мрії молоді!
А вода така пророча:
Все розкаже про життя!
Будьте нині пильні, очі.
Загадай на майбуття!
Розкажи про заповітне,
Що у серці десь на дні,
Ти, Купайло, про новітнє
Сповісти щось і мені.
У Даждьбога дитинчати,
У купальського тепла,
Просять гарних доль дівчата.
Казка б віщою була!
Цих ночей купальських чари
Ватра щедро розкида.
І палахкотять стожари,
І очищує вода.
(Любов СЕРДУНИЧ, 11 007)

Коментарів немає.

Залишити коментар