ПОСВЯЧЕННЯ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ. Волхв Світовит Пашник.

ПОСВЯЧЕННЯ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ. Волхв Світовит Пашник.

ПОСВЯЧЕННЯ ДОРОСЛОЇ ЛЮДИНИ.

Обрядові речі: Триглав, Трисвічник (вогнище), бубон (дзвоник), глечик із Водою, посудина для збору води (якщо у приміщенні), нагрудний оберіг, два очілля – біле (спалюється) та вишите, на рушнику буханець хліба.
Обряд Посвячення у рідновіри, як правило, проходить після основного Богославлення в присутності рідновірів. Або перед Єднанням Роду, тоді після обряду посвячення провести завершальну частину. Якщо богославлення не було, то треба провести Зачин.

ЗАГАЛЬНИЙ ОБРЯД

Взяти Триглав:
Волею Всевишнього Рода звершується обряд Посвячення у Рідновіри онука(и) Дажбожого(ї).
Волхв бере дзвоник і закликає Богів:
Кличу силу Бога Всевишнього
Богів Рідних собі в допомогу, на поміч добру!
Прийдіть, Предки Святі, душі захистіть від нечисті всякої.
Як Сонце встає – ніч відступає, так зле, недобре,
Нас не бачить і не чує, стороною минає!
Хвалимо Сварога, діда Божого,
який тому Роду Божому є началом
і всякому роду криниця вічна,
яка витікає од джерела свого
і ніколи не замерзає.
А тієї води живлячої п’ючи, живемо,
допоки не прийдемо до нього, як свої,
прибудемо до лук його райських.
Се мовив отцю Ору Сварог наш:
“Як мої творіння створив вас од перст своїх
і хай буде сказано, що ви – сини Творця.
І будьте як діти мої, і Дажбог буде Отець ваш.
Того мусите слухатись, і той вам скаже,
що маєте діяти, і як мовить так і творіть.”
Себо Дажбо створив нам яйце,
що є світ-зоря яка нам сяє.
І в тій безодні повісив Дажбо землю нашу,
аби тая удержана була.
Права бо є таємно уложена Дажбогом,
а по ній, як пряжа, тече Ява,
і та створила життя наше.
Могутня сила Твоя, Боже наш!
Дажбоже наш, силами могутніми і таємними
Ти утвердив життя народу нашого на землі багатій.
На ній ріки солодководі, на ній сонце лагідне,
на ній поля квітучі, на ній гаї співучі.
І щедро обдарував Ти внуків своїх
і волею, і любов’ю, і вродою, і силою,
щоб були вони самими собою,
творили життя своє, ідучи шляхом праведним.
І щоб жили вони вічно у вічності Твоїй, Дажбоже наш!

ПРИСЯГА

Посвячуваний стає напроти входу до святилища. Його зустрічає волхв:
Достойний(а) побратиме (посестро), чи готовий(а) ти служити Богу, Русі-Україні і Роду нашому вірою і правдою.
Посвячуваний:
Так, готовий.
Волхв: Присягнися!
Посвячуваний кладе праву руку на серце, а ліву кладе на живіт і повторює за Волхвом:
Я, Дажбожий(а) онук (онука), перед Всемогутнім Богом, Русью-Україною і Родом нашим присягаю берегти Віру Рідну, Землю милу, покладаючи все своє сумління в оборону Божої Правди в ім’я щастя Роду нашого. Рідна Православна Віра – моє безсмертя на Землі і в Сварзі. Слава Рідним Богам!
Волхву віддається нагрудний оберіг.

ОСВЯЧЕННЯ ЗЕМЛЕЮ

Кличу Землю-Землицю, Святу Покровицю.
Дух праведний, Живи божницю.
Могутню твердь Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Земле, освяти!
Волхв посвячуваному землею робить мазок на чолі і руках.

На очі одягається біле очілля, що символізує його захід у потойбічний світ наче у темряву. В руки дається один кінець рушника, за який волхв заводить у святилище.
Перед входом Волхв звертається до Велеса:
Батько Велесе, проведи нас стезею своєю кривою і таємною, даби не збилися ми зі шляху вірного. За тобою йдемо, силу твою чуємо, на мудрість твою полягаємо. Ти проводиш людей між світами, бо Боги тобі це право надали. Тож заведи посвячуваних у свої чертоги, очисть і освяти і виведи знову до світу білого, як і Сонце виводиш. Слава Велесу!
Якщо посвячуваних кілька, то задні кладуть передньому праву руку на ліве плече і один за одним ланцюгом заходять до святилища.
Волхв проводить посвячуваних посолунь тричі навколо вівтаря (священного вогнища в центрі), при цьому відбувається звернення до Матері-Землі, бо як би заходять у підземелля до її лона.
Волею Всевишнього Рода звершується обряд Посвячення у Рідновіри онука(и) Дажбожого(ї).
Боже наш, Ти могутній, бо наша віра в Тебе могутня, вона Твоїми таїнами в наших душах народжена й освячена, і Тобою вона благословенна в ім’я волі і сили, слави і безсмертя народу нашого. Слава Роду Всевишньому!

ІМ’ЯНАРЕЧЕННЯ

Волхв кладе на чоло посвячуваного руку:
Побратим (посестра), з волі Божої нарікається ім’ям (…). Хай Боги Рідні бережуть тебе у далекій дорозі. А Богиня Доля тче тобі добру нитку життя, яка буде тобі дороговказом.
Затим з голови посвячуваного знімається біле очілля і кидається у вогонь. Очі залишаються закритими, про це треба нагадати посвячуваному:
Хай з цим очіллям згорять усі негаразди Дажбожого внука.

ВОДОХРЕЩА

Кличу Воду-Водицю, Святу Студеницю.
Дух праведний, Дани божницю.
Могуть текучу Богів рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди, Водице, освяти!
Три рази злити на руки посвячуваному воду, якою він вмивається і мочить маківку голови:
Дано-Водице, Водо-Студенице!
Ти очищуєш коріння, креміння, луги і береги!
Очисти Дажбожого(у) онука(у), дай здоров’я і силу!
Святою Водою освячується.
Промивши очі, посвячуваний їх розкиває. Можна допомогти змити землю з лиця.

ОСВЯЧЕННЯ ВОГНЕМ

Кличу Вогонь Святий Сварожий.
Дух праведний, великий Божий.
Могуть палючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних.
Прийди, Вогню, освяти!
Волхв бере за руку посвячуваного і підводить до Вівтаря, на якому горить Вогонь (Трисвічник), вільна рука протягується до вогню:
Ти, Вогню-Сварожичу, святий і горючий!
Очисти сина (доньку) роду нашого,
Дай йому хліб і тепло, здоров’я і силу,
Розум світлий і шлях ясний.
Не самі ми йдемо –
Сварог нас веде,
Мати Лада слідом іде,
а ми за ними
з Богами своїми!
Три рази обійти навколо Вівтаря протисолонь, за кожним разом кажучи:
Перуне наш, Ти охоронець Закону Божого! Благослови і освяти онука(ку) Дажбжого(у) (ім’я). Слава Перуну!
Х: Слава Перуну! – 4 р.
Дажбоже наш, в Тобі життя і сила, слава і воля народу нашого! Благослови і освяти онука(ку) Дажбжого(у) (ім’я). Слава Дажбогу!
Х: Слава Дажбогу! – 4 р.
Мокоше наша, Ти Берегиня народу нашого, який буде жити вічно! Благослови і освяти онука(ку) Дажбжого(у) (ім’я). Слава Мокоші!
Х: Слава Мокоші! – 4 р.

СХОДЖЕННЯ СВЯТОГО ДУХУ

Кличу Вітер Святий Стрибожий.
Дух праведний великий Божий.
Могуть летючу Богів Рідних.
Прийди до нащадків гідних!
Прийди, Вітре, освяти!
Дунути посвячуваному на чоло.

ПОСВЯЧЕННЯ У РІД

Волхв кладе на чоло посвячуваного праву руку:
Побратим (посестра) (ім’я), з волі Божої приймається до великої Родини онуків Дажбожих. Побратим (посестра) (ім’я) прийшов(ла) із Нав – вічності, став(ла) Яв – дійсністю, очистивши свідомість силою Світла Дажбожого, визнає Прав – закони Бога. (Ім’я) до Роду Руського приймається.
Освятити нагрудний оберіг, та вишите очілля:
Іменем Богів Рідних, святою Водою (занурити у Воду оберіг), святим Вогнем (провести оберіг над Вогнем) освячується.
Одягти посвячуваному оберіг та очілля:
Цим обрядом засвідчується заповіт (ім’я) із Рідними Богами.
Слава Рідним Богам!
Волхв звертається до Мокоші за гарною Долею посвяченому:
Матінко Мокошо,
Спряди нам хорошу
Долі нитку гожу
Онукам Дажбожим.
У Божій оселі
З чистої куделі
Веретенце крутиться,
Моє слово збудеться!
Спряди нитку вміло
Для душі і тіла
Міцну та рівненьку
На життя гладеньке
Тоненьку та довгу
В щасливу дорогу.
Веретенце крутиться
Моє слово збудеться!!!
Віднині, побратиме (посестро) (ім’я), ти є рідновіром і знаходишся під опікою Рідних Богів. Привітайте нашого(у) побратима (посестру).
Новопосвячений підносить хліб, що лежав на вівтарі, до кожного з свідків обряду, починаючи із Волхва для причастя. Обрядовий хліб ламається, шматочок хліба, як жертва Богам, кладеться у Вогонь, інше з’їдається.
На завершення благословити:
З Божим благословенням спокійно йдіть і впевнено робіть справу Роду нашого!..https://svit.in.ua/obr/ob2.htm

Коментарів немає.

Залишити коментар