Поки ти живий – ЖИВИ…Микола Терновий, доктор філософії, спеціально для “Народжених вільними”.

Поки ти живий – ЖИВИ...Микола Терновий, доктор філософії, спеціально для "Народжених вільними".

Написано для підтримки Воїнів.

 

Скажи, коли сніг стає водою, він
пам’ятає, як був снігом?
Важко сказати…
«Правильно називати – це означає
правильно розуміти», – говорили
древні….
Сталими істинами, джерелом мудрості
залишаються лише любов і природа, які
нам допомагають не забути шлях додому,
пам’ятати хто ми і звідки та дозволили
людству вціліти…
У природі перепад тиску викликає
вітер, мороз – лід на озері, а дощ – річки
по бруківці.
У житті все з такою ж послідовністю –
немає наслідку без причини.
Усвідомлення своєї суті приносить
радість, радість приносить оптимізм,
оптимізм запускає рішучість, а рішучість
виробляє дії, результатом яких і є нова
порція радості…
Точно так же будується ланцюжок, що
призводить до депресії…
І не шукайте щастя в тимчасових речах,
адже тоді й воно буде тимчасовим…
Живіть, і життя буде дихати всередині
Вас на повні груди…
Існуйте – і життю не залишиться місця
всередині Вас …
Тому, навіть якщо ти бачив смерть…, і
сам нею був, й назавжди залишилось
тремтіння в пальцях, а в очах пострілів
дим… Твоя війна назавжди з тобою…, та
поки ти живий – ЖИВИ…
І тліти чи горіти… – кожен обирає
сам…
“Навіть найвища гора, нижче трави, що
росте на її вершині” / Японська мудрість /
Я ніколи не зустрічав сильну
особистість із звичайним минулим…
Сила духу – стрижень людини, без якої
неможлива гармонія тіла і духу…
Японці кажуть, що душа самурая
прихована в його мечі. Лезо – це Ваш дух,
шари металу – результат життєвих
випробувань. І тільки тисячі ударів, які й
створюють тисячу шарів металу,
загартовують його до найвищої якості.
При цьому, найменше зволікання ковки
духу неприпустимо, сталь остигає кожну
секунду… Потрібно, з одного боку не
згоріти в горнилі перетворившись на
шлак, з іншого – не остинути не
загартувавшись…
Часом ми бачимо багато, але не
помічаємо головного.., а природа не
терпить порожнечі… Рано чи пізно, все
обов’язково заповнюється, а ось чим,
щастям чи сумом, залежить від кожного…
З одного боку природа загартовує нас, з
іншого нагадує нам про дитинство,
цінність домашнього тепла і затишку…
Вчить цінувати, відрізняти справжнє…
«У кожному зимовому серці таїться
тріпотлива весна, а за покровом кожної
ночі – усміхнений світанок». Хазрат
Інайят Хан.
І одного разу, викресливши з життя все
те, що робив без любові, ти несподівано
зустрінеш Себе… Бо, як на мене, то ми
живемо допоки щось горить всередині…
Часом, воно може згаснути до ледве
видних вуглинок… Ось тоді й треба, щоб
у нас хватило сил, або був хтось поряд,
хто склавши губи трубочкою зміг лагідно
подути, й вогонь поступово розгориться і
зігріє тебе …
Світ змінюється, ми змінюймось разом
з ним. Не дозволяймо при цьому черствіти
нашим серцям, адже від цього поступово
вмирають наші душі, людство перестає
бути людяним…
«Правильно називати – це означає
правильно розуміти», – говорили древні.
…Якщо Україна — незалежна держава,
то Росія втрачає свою ідентичність, бо без
України історія Росії розпочинається у
XVI столітті, тобто з Московського
царства і не інакше. Київський же період
додає тисячоліття до їхньої вигаданої
історії, створює «фундамент» їхньої
державності. Тому для росіян це питання
— питання самоідентичності, і від цієї
псевдоідентичності вони не хочуть
відмовлятися.
Пункт «д» статті 3 Резолюції 3314
(XXIX) Генеральної асамблеї ООН від 14
грудня 1974 року «Визначення агресії»
встановив, що «засилання державою або
від імені держави озброєних банд, груп,
іррегулярних сил або найманців, які
здійснюють акти застосування збройної
сили проти іншої держави, мають
кваліфікуватися як акти агресії».
Незалежно від того, чи мало місце
формальне оголошення війни, чи ні.
Крім війни класичної, ведеться
гібридна, дифузна – це нелінійна війна,
наслідки якої неначе виникають раптово і
нізвідки, типу результату роздавленою
метелики Бредбері, коли незначна подія
веде до значних наслідків… Адже те, що
ми бачимо, що чуємо, читаємо – тільки
вершина айсберга… Війни розвідок,
контрозвідок, стратегів ведуться
непомітно для більшості…
І тут, як же нам потрібні не тільки
справжні воїни, а й високопрофесійні,
мотивовані патріоти, об’днані спільними
цілями, скріплені спільними цінностіми,
здатні до самоорганізації, створення
ефективної системи управління з дієвим
зворотним зв’язком…
І хто, як не ми?
..
Микола Терновий, доктор філософії,
спеціально для “Народжених вільними”
2 № 57, травень 2018
Українська мілітарна історія
3
№ 57, травень 2018

Коментарів немає.

Залишити коментар