«Українській дитині» Автор: Володимир Масляк.

«Українській дитині» Автор: Володимир Масляк.

 

«Українській дитині»:

Учися, дитино, бо вчитися треба!
Учися, голубко, хай розум не спить,
Хай серце і воля, і дух росте в силу,
Для життя, для світла треба ся учить.

Учися, дитино, бо світ цей не батько –
Широкий, розлогий, мов поле в степу;
Знайти в нім дорогу той лише потрафить,
Хто служив науці, хто вчився в життю! .

Учися, дитино, бо доля не мати –
Шукать її треба, сама не прийде;
А той її має, той її зазнає,
Кому розум сонцем в головці зійде!

Учися, дитино. Бог буде з тобою,
Пошанують люди, полюбить тя світ.
Учися, щоб сіяв добро поміж люди,
І вічно жить будеш, не згине твій слід!

Учися, дитино, бо вчитися треба;
Шукай сонця правди, хай розум не спить;
Чого научишся, вода не забере,
Не візьме розбійник, вогонь не спалить!

!

Першого вересня згадалося, як в дитинстві мій дідусь Степан, проводжаючи нас, своїх внуків, до школи декламував нам чудового вірша. Слова цього чудового вірша глибоко западали в дитячі серця. В той час авторство твору приписували Богдану Лепкому, Сидіру Воробкевичу і навіть Іванові Франку. Згодом я дізнався, що автором вірша був Володимир Масляк (14 вересня 1859, с. Сарники Середні, нині Діброва, Рогатинський район) — 15 липня 1924, Львів) — український письменник, поет, перекладач, критик, журналіст. Вірш «Українській дитині» був багато років надзвичайно популярним у Галичині, передавався з покоління в покоління, його навіть співали як пісню. Сьогодні Володимир Масляк і його творчість призабута. Його могилу на Личаківському цвинтарі у Львові знищили московські окупанти, звинувачуючи його посмертно в націоналізмі.
Тому наш обов’язок – видерти ім’я видатного українця з мороку забуття, включити у шкільні програми цей вірш. Переконаний, що в новітніх шкільних підручниках він би зайняв достойне місце, а якийсь із гуртів міг би знову покласти його на ноти, щоб він піснею розпочинав перший дзвінок в українських школах.

Тарас Каляндрук.

 

Коментарів немає.

Залишити коментар