Перлини древньої філософії. Джалаледдін Румі. Переклав Ярема Полотнюк.

Перлини древньої філософії. Джалаледдін Румі. Переклав Ярема Полотнюк.

 

 

 

 

Там за межею дум, про правильне і хибне,
Є поле де зустрінемось з Тобою,
І оживе там те, що вже здавалось гибне,
Коли Душа зустрінеться з Душою…

Джалаледдін Румі.

 

“Морська вода мертвого на собі тримає, але живого з виру не винесе. І ти, якщо

уб’єш у собі власну пиху й спесивість, зможеш утриматися в житейському морі.

Агей, знавцю мов, коли ти обзиваєш народ віслюком, то сам почуватимешся, як

віслюк на льоду…”

 

Прислухайся чуйно лишень до сопілки чарівного звуку –

Виспівує тужно вона невимовно скорботну розлуку.

Відколи відтяв мене хтось від стебла, від рідні – комишинки,

Ридають невтішно серця юнака, чоловіка і жінки.

До тих лише прагну людей, що зазнали тяжкої розлуки.

Я виспівать звуками хочу їх болі, страждання і муки.

Бо кожен із тих, що колись у далеку пустився дорогу,

Вернутися прагне мерщій до вітцівського дому порога.

 

Ця чаша всесвіту наповнена красою,

Утіху нам дає, хоч дихає журбою:

Безповоротно “вчора” відійшло,

Та “нині” залишається зі мною.

 

Якщо настане смерть по божій волі,

Ви до коханої несіть мене поволі.

Та не здивуйтеся, як оживу я знов

Від поцілунку у вуста мої схололі.

 

 

Коментарів немає.

Залишити коментар