НЕ БУЛИ МИ Й НЕ БУДЕМ БРАТАМИ. Автор- Володимир Білостецький.

НЕ БУЛИ МИ Й НЕ БУДЕМ БРАТАМИ.

Не були ми й не будем братами,
Ми з народження різний народ,
Ви нас бачите лише рабами,
Бо одвічно самі без свобод.

Ви на нас працелюбних, віками
Заздрим оком дивилися, збрід,
Зеленіючи злістю, роками
Ніж у спину встромляли нам в слід.

Ваша ненависть вся, від безсилля,
Бодай в чомусь стати як ми,
Ваша гордість — безмежне насилля,
Що зробило вас недолюдьми.

Ви на нас українців віками,
Навіть дихали ядом, від зла,
Бо з народження є байстрюками,
Вас монгольська орда сповила.

Ми ж, прадавній і мирний народ,
Жили з праці своєї одвічно,
Ви ж, нащадки злочинців-заброд,
Грабували й вбивали цинічно.

Ми дали вам і мову й писемність,
Віру в Бога як дар принесли,
Ви ж, нікчемність і непримиренність,
У серцях крізь віки пронесли.

Ви історію нашу велику,
Несете в світ давно як свою,
Рідну, справжню, ганебну і дику,
Боїтеся ніби вогню.

Ви у злиднях весь час, лінь, похмілля
Не виходять у вас з голови,
Через це, несете в світ насилля,
Хоч і ходите в храми й церкви.

Вам в церквах ФСБешники в рясах,
Пропаганду насилля несуть,
В орденах, у пілотках, в лампасах,
На парад у вас діти ідуть.

А у нас, дітлахи одягають,
Вишиванки на різні свята,
І народні пісні так співають,
Що від співу земля розквіта.

Ви весь час живете лиш війною,
Ні краплини у вас каяття,
Кров дурна ваша, тому виною,
Ви не здатні на мирне життя.

Не були ми й не будем братами,
Ви не можете бути людьми,
Бо зродила орда вас, рабами,
Вам, не стати такими як ми.

Володимир Білостецький.

Коментарів немає.

Залишити коментар