Кому, вклоняєтесь у суєті страху? Автор-Сергій Гасанов.

Кому, вклоняєтесь у суєті страху? Автор-Сергій Гасанов.

 

Кому, вклоняєтесь у суєті страху?
Чому ви брешете собі – я вірю Йсу!?
Для чого кажете, що віра плід?
Самі ж ховаєте, в душі огненний слід!
Слід світла пам’яті минувших літ

Асоціації живих істот, природа – диво,
От і весь “ісход”, бо ваше варварство –
Наруга над життям, а книга книг –
Суцільний морок, а не знамений шлях…
Життя – страждання, основа віри Ягв

А хоч читали, ну звісно ж ні, так половина,
Всіх прихожан твоїх, стань на коліна
Відпущу гріх, дарма що рабство нице,
Вже захопило всіх, душа, не бачить сонце
Ось де справжній гріх

Де ваша совість, невже…не бачили й нечули,
Ви все забули, волхвівські славні землі були
Їх повбивали, колом у серце рідне, коли медитували
Де ваша честь,свою хвалу ви на покору проміняли
Свої звитяги за блеяння овець продали

Попи вам кажуть ревно, живіть смиренно,
І ви махаєте у відповідь – покірно, чемно,
Де ж ділась гордість, де крові боротьба, даремно…
Всі ратища даремно? На попіл сперхне життєдайнеє зерно?
О, батьку Оре, де твоє коріння, що підіймало волі знамено?!

Де воїнства Перуна ратаї, де грім мечів?!
Де погляд ворогу у вічі, де свист списів?!
Їх замінили черги автоматні, ми б’ємо псів!
Бо не завада предків вірі, їх підлий і їдучий словоспів.
Вона у генах заховалась у вітрів, і у крові, її ланів.

Її славетних воїнів, і вірних матінці землі синів
І ми відродимо своїх волхвів, і характерників
І славних оборонців козаків, дружинників Русі і поготів
Ми Гопаком відродимо достойників і лицарів,
В АТО ми загартуємось – на засдрість ворогів!

Запам’ятайте ви назавжди, підступні блазні,
У формі будьте чи у рясі, якщо моїй землі загроза є на часі –
Ви будете висіти на гиляці! Бо у крові моїй, кров чорнозему з поля,
Я не допущу на своїй землі, наругу і сваволю!
Зубами вигриземо віру й волю!

Коментарів немає.

Залишити коментар