Голос крові.. Автор- Гнат Голка

Голос крові.. Автор- Гнат Голка

Голос крові

 

 

 

Я не вибрав Тебе, рідна мати,

Я не вибрав Тебе, роде мій,

І вовік не дано вибирати

Кров свою та оселю-край свій.

 

Та, якби я таке і мав право,

То би вибрав Тебе, моя Русь,

Я не знаю найвищої слави,

Крім тії, що дитям Твоїм звусь!

 

Моя, праведна Русь-Україно!

Лиш з Тобою я плачу й сміюсь,

Тут родився, зростав, тут загину,

Лиш для Тебе живу і борюсь!

 

Лиш Твої волошковії очі,

Золоту сонцесяйну косу

Я кохаю та п’ю донесхочу

І у пісні-пташині несу.

 

Із краплин материнських молочних,

Із масних свіжозораних смуг

Здійнялось моє серце співоче

Та бунтарський нескорений дух.

 

Мені сняться степи Оріяни,

І трипільські лелеки-хати,

У душі моїй скіфські кургани

Та князівські черлені щити.

 

І литавровим громом пульсує

В жилах Дикого поля запал,

Закипає, клекоче, нуртує

Гайдамацької вольниці шал.

 

Моє серце в повстанському схроні,

У диму лісових таборищ,

У п’янкому гірському полоні

Та у іскрах домашніх вогнищ.

 

Де  б  мене  не  гонило-носило,

І  куди  би  не  звав  бій-набат,

Світ, Вкраїно, без  тебе  немилий:

Я лечу  у красу  твоїх  шат.

 

Скільки  б  я не блукав виднокраєм,

Скільки  б  я  не  пробув  в  чужині,

Та  не  стати  мені  самураєм ,

І  гусаром  не стати мені.

 

Ні спартанським гоплітом  сталевим,

Ні  тевтонським  ландскнехтом  не буть,

Не  зріднюсь  ні з орлом  я, ні  з  левом –

Лиш  Тризуб   Золотий – моя  суть.

 

Голос  Крові  лунає  у  грудях,

Благовістом  священним  дзвенить,

Я  ніколи  й  ніде  не  забуду,

Хто  я  є, ні  на  день, ні  на мить.

 

 

Я – дещиця Великого Роду,

Правди Вишньої вічний солдат,

Непоборного пагін народу,

Вірний страж звичаєвих засад.

 

Я – нащадок  гетьманів  низових,

Я – інок  у  аскезі  в  миру,

Я –  козак  і  по  духу, й  по  крові,

Козаком  проживу  і  помру.

Коментарів немає.

Залишити коментар