Магія Муладхари.

 

Магія Муладхари.

 

 

 

 

 

Магія Муладхари.

 

 

В світі є три справжніх дива. Одне з них-це жінка, яка танцює в забутті.

Магія Муладхари.

Вона танцювала… Під звуки древнього барабану, танцювала дико, повністю відпустивши своє тіло на свободу. І воно, не контрольоване, жило своїм життям, своїми рухами творячи первинну безсвідому Магію. Вогняні язики багаття, вихвачували Її постать з суцільної темряви Ночі і виблискували на півоголеному тілі. Лише невелика пов’язка зі шкіри, огортала налиті соком бедра та намисто з якихось дивних насінин, розміром з квасолину, звисало в декілька рядів на пишні груди і з кожним Її рухом видавало звук, в такт барабану. Її волосся спадало до плечей і виблискувало вогняними червонуватими пасмами, шкіра переливалася тонами кориці і сандалу і наповнювала цими пахощами весь простір. І тільки глибокі сині очі залишалися холодними, мов далекі Зорі Галактики.
Вона танцювала…Темрява стояла така густа, що здавалося цій безконечній Ночі не має ні кінця, ні краю. Місяця на Небі ще не було, лише Зірки намагалися пробитися своїм світлом до Землі, але їхню слабу спробу Вона загасила своїм Чорним Сонцем. Цієї Ночі Вона була володаркою Всесвіту і вся Природа навкруги завмерла, спостерігаючи Її танок. Лише іноді, чути було подих Матері-Землі, що милувалася своєю нестримною, дикою Донькою, Її бездоганним тілом, яке здатне народжувати нове Життя.
Вона танцювала… Сам Вітер, бив для неї в той древній барабан Всевіту, підбираючи ритм і швидкість. Величні дерева безкрайнього лісу, обступили галявину в центрі якої горіло те, дике Полум’я, що розпалювало Її танок. Десь неподалік, в темряві висвічувались очі вовків, пильно спостерігаючи за безпекою своєї Сестри, що сьогодні, творила Магію першої місячної ночі: народження Луни, яка так солодко і прохолодно, сріблом текла по їхніх венах.
Вона танцювала… І раз за разом, світло від багаття вихвачувало дивні рунічні письмена на Її обличчі і тілі, древні знаки і символи, що прийшли з сивої давнини, з самих глибин пам’яті, з прадавнього Роду, що беріг цю Землю тисячами років. З безлічі попередніх життів і втілень, де було висіяне насіння Її карми і Долі, що продовжувало проростати і сходити, зводячи стежки всіх, з ким зав’язала кармічні вузли для очищення і відплати, любові і ненависті.
Вона танцювала… В Її танці сплелися пристрасть і ревність, Сила і слабкість, страх і відвага, Смерть і Життя, продовження Роду і його закінчення. Тут панували інстинкти і усвідомлення свого буття, як Жінки і Богині, частини Природи і Володарки Всесвіту, початку і кінця цього Простору.
Вона танцювала…Це був танець Вічності, безперервного циклу Життя, так танцювали доньки Землі тисячі років назад, так танцюватимуть тисячі років потому. І не має нічого прекраснішого, за той дикий танець, де Жінка повністю відпускає себе під ритмічні звуки барабану, довірившись свідомості власного Тіла, що володіє інстинктивною Магією Життя. І тоді, в її слідах проростають квіти, її подих наповнює повітря чуттєвістю і бажанням, і все живе навкруги прагне тієї первозданної енергії, прагне напитися тієї магічної Сили, щоб бути здатним продовжувати свій Рід.
Вона танцювала…Її танець був присвячений Матері-Землі, основі всього живого, неживого і сущого, тій що ввібрала в себе всі інші стихії: Вогонь – у вигляді гарячої Магми, Воду – у вигляді морів, озер, рік, Повітря – у вигляді газу в її недрах і вітру, що ніжно гладить поверхню. Первинні потоки енергій, ввібравши які, ти просто рухаєшся за ними: і цього не прочитаєш в жодній книжці, це не можливо передати через ініціацію, цьому не можна навчитися або навчити. Це потрібно відчути і прожити, як проживає кожен власне Життя і Смерть. І тільки злившись, поєднавши своє тіло зі Стихіями, відчувши їх в собі, можна управляти тими потоками творячи первісну Магію – Магію Муладхари.
Вона танцювала…І десь далеко над горизонтом, тонкою смужечкою зажеврів Світанок, простір раптом вибухнув, різноголоссям птахів, що оспівували вранішню Зорю. Звуки барабану стали глухішими і повільнішими, Її тіло покрилося дрібним бісером ранкової роси, що повільно опускалася на все навкруги, переливаючись тисячами крихітних веселок. Оглянувши в останнє галявину, Вона блиснула своїми дикими очицями, довгим стрибком перелетіла через затухаюче багаття і приземлилась на краю лісу, вже сріблястою Вовчицею з синім поглядом людських очей…там чекав вже Її Коханий, такий же величний сріблястий Вовк, з яким вже не одне життя вони творять первозданну Магію народження і смерті…

Автор:
Древлянка Дара.(Лариса Гуцелюк).

 

Магія Муладхари.

 

 

 

Муладхара-чакра. В праукраїнській традиції-Чара.

Муладхара (mūlādhāraIAST), मूलाधार)  — від санскр. mūla IAST — корінь, основа та adhāra IAST — фундамент, базис, опора. Буквально — «основний фундамент»[1].

Муладхара-чакра знаходиться в основі хребта в області промежини. В чоловіків вона локалізується між анальним отвором та статевим органом, а в жінок — в місці, де піхва з’єднується з шийкою матки. Вважається, що з Муладхари відходять найголовніші наді: Сушумна (яка далі пронизує інші чакри), Іда та Пінгала.

Символічне зображення цієї чакри (янтра), яке відіграє важливу роль в медитативних практиках — темно-червоний лотос з чотирма пелюстками та санскритськими літерами ВамШамСсамСам на них. В центрі лотоса — жовтий квадрат, емблема елементу «земля», в який вписаний трикутник з вершиною, направленою вниз, символ Кама-йоні. В центрі трикутника — лінгам (сваямбхулінгам, лінгам як такий, або дхумралінгам — димчастий лінгам), який обвиває в три з половиною оберти сплячий змій-Кундаліні. Іноді тут також зображують слона, як символ сили та міцності.

Всередині янтри можна бачити літеру біджа(сім’яної)-мантра Лам.

 

Кундаліні[ред. | ред. код]

Вважається, що саме Муладхара є місцем початкового перебування сплячого Кундаліні, який в цьому стані символізує нереалізований духовний потенціал людини. Пробудження Кундаліні супроводжується його підйомом по Сушумна-наді, який пронизує всі чакри, починаючись у Муладхарі. Підіймаючись по Сушумні, Кундаліні послідовно «відкриває» вищі чакри, досягаючи Сахасрари. Цей процес символізує в тантричній традиції поетапну духовну еволюцію.

Кундаліні в цій чакрі переважно зображується з головою, опущеною вниз, що символізує його сон. Своєю головою або ротом він заважає відкриття «двері Брахмана» (брахмадвари) в Сушумну. Початок духовної еволюції людини символізує зображення Муладхари з пробудженим Кундаліні (з головою, піднятою догори).

Коментарів немає.

Залишити коментар