Розчищаймо мовні джерела. Автор- Микола Заремба.

Розчищаймо мовні джерела. Автор- Микола Заремба.

 

 

 

Гібридна війна проти України, яка ведеться зараз на наших очах – це не новотвір Путіна. Гібридна війна велася проти нашої нації з давніх давен і однією з головних цілей нищення нашого прадавнього буття була наша божественна мова. Її нищили, спотворювали, вкладали в слова інші поняття і смисли. Як казав давній пророк і мислитель Заратустра: «Не змінюйте ні однієї первинної назви слів, бо всі вони священні назви Богів; вони пронизані магнетизмом обожнювання спільноти людей і сила їх невимовна»(Оракули Заратустри). В кінці 90 – х років XX – ст. широко анонсували видання академічного багатотомного «Етимологічного словника української мови». Мені подзвонив знайомий і повідомив, що в одній книгарні Дніпропетровська з’явився перший том цього видання. Яке ж було моє здивування, коли я почав гортати сторінки цього словника – більшість слів в українській мові виявляється були в когось позичені: в турків, іранців, татар, греків, римлян і т. д. Тобто виявляється, що ми народ з позиченою мовою, не маємо нічого свого. І байдуже нашим «науковим світилам», що більшість видатних світових мовознавців вже давно визнали, що праматеринська мова індоєвропейських народів зародилася на території сучасної України більше ніж 5000 тис. років тому. В 1880 році в Одесі вийшла в світ невеличка книжечка видатного мовознавця поляка Михайла Красуського «Древность малоросийского языка», де він писав: «Занимаясь долгое время сравнением арийских языков, я пришел в убеждение, что малоросийский язык не только старше всех славянских, не исключая так называемого старославянского, но и санскритского, греческого, латинского и прочих арийских». Чомусь всі сучасні історики звертають увагу на величезну шкоду, яку заподіяла Україні історична комісія графа Шувалова, яку створила Катерина II для нищення історичної спадщини підкореної України. І ніхто не звертає уваги на те, що Катерина II лише сумлінно виконувала настанови родоначальника німецької нації короля франків Карла I Великого (747 – 814рр.), який у 800 році був коронований папою Левом III на Імператора Священної Римської Імперії. Карл Великий проводив хрестові походи проти слов’янських племен лужичів і венедів, які заселяли терени сучасної Західної Європи. Після жорстокого підкорення, вогнем і мечем, слов’ян Карл почав знищувати все, що нагадувало про їхнє перебування в Західній Європі: культуру, релігію, мову і топоніміку. Ось що пише про ті часи в своїй історичній розвідці «Аттила. Русь IV – V веков» призабутий російський історик XIX ст., шведського походження, Олександр Вельтман: «Коли корінні племена слов’ян були завойовані німецьким племенем франків під керівництвом короля Карла Великого, тоді усі лицарські пісні – гайди, стали переписуватися. За наказом Карла придворними писарями вони переписувалися і ставали вже не гайдами, а квідами. Карл бачив, як лицарська пісня піднімає мужність серед воїнів, тому не можна було нехтувати таким гарним, хоч і язичницьким засобом, для підняття хоробрості серед воїнів. Карл Великий наказав скласти списки лицарських пісень, переробити їх на германський манер, вивчити напам’ять і завести при війську штатних піснярів.». Карл Великий сам склав абетку готської мови і заборонив вживати слов’янські мови, всі імена слов’янських лицарів, які оспівувалися в гайдах, переробили на германські, поперейменовували назви міст, річок і місцевостей, присвоїли собі слов’янські епоси. Наприклад, слов’янська ріка Лаба стала німецькою Ельбою, Одра стала Одером. Прочитав недавно в одній поважній газеті, яку читають українці всього світу, що слово гайдамаки турецького походження і означає «розбійники, зарізяки», цим самим автор статті принизив наших предків, які брали участь в повстанні проти польського панування під назвою Коліївщина. Вище згадуваний історик Олександр Вельтман був поліглотом, знав досконало слов’янські, скандинавські мови. Вивчив давньогрецьку, латину і одним з перших в Російській Імперії зацікавився санскритом. В своїй історичній розвідці «Аттила. Русь IV – V ст.» Вельтман пояснює походження і значення багатьох слов’янських і скандинавських слів. Так от, стосовно походження слова «гайдамаки». Гайдами в слов’ян називалися лицарські пісні, легенди, усні сказання. Гайди виконували перед початком битви, щоб підняти лицарський дух воїнів. Маки – це воїни, військова каста. Маки відомі ще з відичних часів, до цієї військової касти належав Олександр Македонський. В Україні з коренем маки, мак є багато міст і сіл: Токмак, Томаківка, Макіївка, Македони і т. ін. Гайдамаки – це воїни, лицарі а не зарізяки.
Вельтман пише, що у могутнього слов’янського племені Венедів був знаменитий князь Ролен Коряга на прізвисько Карга(Ворон), тому, що він був дуже мудрий, як ворон і досвідчений правитель. Відкриваю один тлумачний словник української мови, другий і скрізь карга – стара й потворна жінка, відьма. Ніякого натяку на ворона! Від часів Карла Великого, виконуючи його настанови, спотворювали все, що стосувалося язичницької релігії, але ж не Карл це сам придумав, він виконував вказівки Ватикану, як пізніше це робив «святий» князь Володимир за настановами Візантії. Все, що стосувалося язичницької релігії спотворювалося, переінакшувалося та висміювалося. Відьма – жінка, яка володіла потаємними знаннями, відала багато того чого не знав простий люд, стала старою огидною чаклункою. Літера О, яка означала у слов’ян сонце і якщо вона стояла на початку слова, то це було символом Сонця. В іменах і назвах це було сонцесяйний, сонячний, сонцеликий. Цю сонячну літеру замінили на заперечувальну А. Так Оленка стала Альонкою, Олександер став Александром. Ім’я Александр нам перекладають з грецької як «чоловік», «захисник».Це тлумачення не личить для володаря, але якщо ми замінимо літеру А на О, то все стає на свої місця.
Олександер – ОЛ – сонце, сонцеликий; КСА – в санскриті означає «земля»; ДЕР – держати, володіти. Олександр – сонцеликий володар землі.
Візьмемо ще одне популярне в Україні жіноче ім’я Оксана, яке греки нам тлумачать як чужоземка. Це ж що виходить, що в нас всі Оксани чужоземки? Навряд чи батьки називали б так своїх маленьких донечок.
Оксана – О – сонячна; КСА – земля, – сонячна і земна. Як бачимо, це зовсім міняє суть імені.
Чужовір’я нам нав’язало і чуже тлумачення слів., зробивши з гордих і вільних людей духовних рабів.
«Якщо мова є неправильною, то вона не означає того, що може означати; то не буде зроблене те, що має бути зроблено. А тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці – і всі впадуть у стан безладного хаосу». Конфуцій. Що ми і спостерігаємо сьогодні в Україні! Тому сьогодні нам потрібна повна деколонізація нашої духовної СПАДЩИНИ!
Культурологічний клуб «Українська цивілізація» м. Павлоград

Коментарів немає.

Залишити коментар