КАТИНЬ-2. Генерал Омельченко: У ситуації, що склалася, ліквідація Путіна буде законною.

КАТИНЬ-2. Генерал Омельченко: У ситуації, що склалася, ліквідація Путіна буде законною.

КАТИНЬ-2. Генерал Омельченко: У ситуації, що склалася, ліквідація Путіна буде законною

Василь Федорів: Генерал-лейтенант Григорій Омельченко – кандидат юридичних наук, герой України. У минулому начальник відділу військової контррозвідки СБУ, депутат Верховної Ради п’яти скликань і член ПАРЕ з 2006-го по 2010 рік. Більше 7 років він займається розслідуванням російського теракту проти президента Польщі Качинського під Смоленськом, в якому були убиті члени вищого політичного керівництва Польщі. У інтерв’ю українському виданню «Гордон» генерал заявив, що виявив матеріали, які має в своєму розпорядженні слідство завдяки роботі західних дослідників і спецслужб, а також про те, чому Росія не видасть уламки літака польській стороні і наполягатиме на своїй версії краху Ту-154.

Григорій Омельченко заявив:

– Росія чудово розуміє, що всі сліди злочину знищити неможливо, тому не збирається і не поверне уламки полякам. Вони зберігаються просто неба і все ці сім років їх методично руйнують сніг, дощ, мороз, жара. Польща вже ноту протесту направляла уряду Росії. Не допомогло. Це вже і не так важливо. Міжнародні експерти і військові фахівці довели, що літак був підірваний перед посадкою.

Допомогти може (не тільки Польщі, але Україні й іншим країнам світу, проти яких Росія скоїла злочини) лише повна ізоляція режиму Путіна.

Треба спочатку підсилити фінансові санкції, заарештувати рахунки і нерухомість людей з найближчого оточення Путіна за кордоном, політичного і військового керівництва, оголосити їх у міжнародний розшук і заарештувати. Виключити РФ зі всіх міжнародних організацій, зокрема ООН. Припинити будь-яке загравання з Путіним, аж до розриву дипломатичних стосунків з країною. Після вживання таких заходів у Росії від режиму швидко позбавляться, а майбутні керівники країни самі доставлять Путіна і його посіпак, що скоїли військові злочини, в Гаазький трибунал.

Створений Путіним режим має бути засуджений світовою спільнотою, а сам диктатор – ліквідований, якщо не припинить війни в Україні та Сирії, не звільнить окупований Крим і частину Донбасу і добровільно не здасться міжнародному правосуддю.

У ситуації, яка склалася у зв’язку з військовою агресією Росії проти України, відповідно до норм міжнародного права і національного законодавства, ліквідація Путіна буде визнана законною. Упевнений, Мєдвєдєв і Путін розділять загальну радість, коли удвох сидітимуть в міжнародній в’язниці, в одній камері, а не коли їх повісять, як Саддама Хусейна, або розтерзають і уб’ють, як Муаммара Каддафі.

… Історія неодноразово підтверджувала, що військових злочинців рано чи пізно судять. Підтвердженням цього є засудження Міжнародним трибуналом 161 військового злочинця колишньої Югославії.

Хочу підкреслити, що якщо хтось думає, що розслідування таких справ, як катастрофа польського літака або малайзійського Boeing, можна завершити за декілька місяців, то це непрофесіонал.

Тут сплелися історія, ідеологія і просто патологічна ненависть Путіна до Качинському, який зі всіх лідерів ЕС був найпринциповішим критиком російської зовнішньої політики. Особливо після війни в Грузії, яку польський президент жорстко засудив, назвавши Росію державою-агресором, а Путина – загрозою миру.

Путін не міг пробачити Качинському візит до Грузії 12 серпня 2008 року разом з президентами України, Латвії, Литви, Естонії і виступу на мітингу в Тбілісі. Цей візит, по суті, зупинив повну окупацію Грузії російськими військами і запобіг арешту президента Михайла Саакашвілі, якому особисто загрожував Путін. До того ж Качинський вибрав зовнішній політичний курс на тісну співпрацю з ЗДА та ЕС і ухвалив рішення про розміщення в Польщі американської системи протиповітряної оборони.

Коротко нагадаю один історичний факт: у квітні 1943 року дойчі влаштували під Смоленськом, біля села Катинь, розкопки поховання розстріляних енкаведистами полонених польських офіцерів і привезли на транспортному літаку польську делегацію на цей же аеродром. Автобусами відвезли поляків, представників червоного хреста і священиків до місця страти. Делегація провела молебень, зробила фотографії, узяла деякі речі розстріляних офіцерів, відправилася автобусом на аеродром і тим же літаком повернулася до Варшави.

Лех Качиньський вирішив повторити цей маршрут 70 років опісля. У Катині він збирався заявити, що розстріл військовополонених є геноцидом поляків, і зажадати від Росії як правонаступниці СРСР вибачення у польського народу і юридично виправдати розстріляних як безневинно убитих. Про це Качинський заявив в обличчя Путину ще у вересні 2009 року в Польщі у присутності декількох десятків керівників Европи й інших країн світу.

Це викликало у Путіна таке роздратування і ненависть до Качинського, ви навіть собі не уявляєте! Допустити приниження повторно, та ще на «споконвічно російській землі», у Смоленську, Путін не міг. Російська сторона відмовила полякам в їх сценарії відвідин Катині.

Представники Качинського заявили, що якщо їм не дозволять повторити маршрут, буде міжнародний скандал. І Кремль вимушений був поступитися, але зробив це цинічно – дав дозвіл на виліт менш ніж за добу до візиту. Сьогодні вже відомо, що літак був заздалегідь приречений на погибель.

… Коли влада в Польщі помінялася і створили нову слідчу групу в Генпрокуратурі й комісію в міністерстві оборони, я направив їм встановлені мною фактичні дані і почав публікувати матеріали свого розслідування. А до цього проводити об’єктивне слідство було неможливо і не мало сенсу. Воно перебувало під повним контролем спецслужб Росії через їхню тотальну агентуру в Польщі.

Приведу приклад: влітку 2010 року в одній із західноєвропейських країн співробітники військової розвідки Польщі отримали від колег ЗДА (за їхньою ініціативою) фотографування з супутника, де відображений момент підриву польського Ту-154М. Польські розвідники відразу зрозуміли, яка це успіх!

Окрилені успіхом, повернулися до Варшави і доповіли про результати зустрічі. Керівник Служби зовнішньої безпеки Польщі (аналог СБУ) Кшиштоф Бондарік письмово доповів Туску про отримані фотознімки. Туск дав команду заховати все у «довгий ящик» і відмовився від допомоги ЗДА. Американці, дізнавшись про це, заявили, що поведінка польського уряду є зрадою інтересів Польщі і союзників по НАТО.

Ще приклад: тоді ж влітку в посольство Польщі в Москві прийшов офіцер спецслужби Росії, який попросив надати йому і його сім’ї політичний притулок у Західній Европі в обмін на відомості про те, як був спланував теракт, розроблена і проведена операція по знищенню польського літака. Загальновідомо, що в кожному посольстві «під дахом» дипломата працюють розвідники.

Отримавши таку інформацію, польські дипломати-розвідники відразу ж доповіли про це своєму керівництву, направивши письмове повідомлення і заяву громадянина РФ, що звернувся. Керівники розвідки доповіли Туску, а він у свою чергу дав команду відправити всі матеріали і відомості про цю людину у ФСБ Росії.

Цю інформацію документально підтвердив 11 травня 2016 року на закритому засіданні польського Сейму міністр – координатор спецслужб Польщі Маріуш Камінський. Яка доля цього громадянина Росії – невідомо. Швидше за все, він під виглядом нещасного випадку знищений агентами ФСБ.

Я встановив, які спецгрупи ФСБ і ГРУ Росії брали участь у знищенні літака, як залучала осіб, які займаються чорною магією (у міноборони Росії є засекречений НДІ, який займається військовою астрологією і який склав натальну астрологічну карту на братів Качинських, екіпаж літака і навіть на сам літак), дізнався про долю осіб, які виконали спецоперацію по знищенню польської делегації.

Їхня доля – трагічна. Наприклад, диверсійні групи під командуванням заступника начальника Головного управління Генштабу ВС Росії (у минулому ГРУ), генерал-майора Юрія Іванова після виконання операції були «зачищені».

«Зачистили», тобто ліквідовували. Точно так, як і в липні 2014 року «зачистили» військовий екіпаж «Буку», що збив малайзійський Boeing.

Група зачистки ФСБ спочатку пристрелила всіх тих, що вижили в авіакатастрофі під Смоленськом. Як це відбувалося – знято на відео мобільного телефону, яке було викладено в мережі. За словами американських журналістів, в ЦРУ підтвердили факт вбивства поляків, що вижили після катастрофи. Потім ФСБшникі ліквідовували диверсійні групи Іванова разом з фахівцями, які з використанням сучасних технологій збили з курсу посадки літак і знищили його.

Сам Іванов також прожив недовго. Він, до речі, вчився в Київському вищому командному військовому училищі імені Фрунзе, на факультеті військової розвідки. Закінчив його в 1980 році. У мене навіть збереглося його фото випускника училища. Я з ним особисто познайомився під час роботи слідчим в 1977 році.

Через півроку після Смоленської катастрофи тіло Іванова знайшли рибаки біля берегів Туреччини. Офіційна версія: військовий розвідник потонув, не розрахувавши власних сил, під час відпочинку в Сирії, на курорті Латакія, в літній резиденції президента Сирії Башара Асада, розташованою в 90 км. від місця виявлення трупа.

Колеги Іванова провели власне розслідування і з’ясували, що генерал був ліквідований спецами таємного підрозділу ФСБ. За моїми даними, це відбулося після того, як Іванов на підпитку проговорився колегам із спецслужб Росії і Сирії, що він, «як Іван Сусанін, завів поляків в ліс під Смоленськом і пустив «Нікой» пся крев Качинському і ляхам». І похвалився, що отримав за це на День Перемоги орден з рук Путіна.

Учасники гуляння не відразу зрозуміли, що за  «баба така». Іванов пояснив, що його «спецура» використовувала високочастотну електромагнітну гармату, звану на честь богині перемоги, а також створила штучний туман на аеродромі за допомогою аерозольних агрегатів, що знаходяться на озброєнні.

Ліквідація виконавців звичайна практика в роботі будь-яких спецслужб. Особливо така брудна робота використовувалася в радянські часи. Пригадаєте фразу Жукова: «Солдатів не жаліти – баби ще понароджують». Це закон існування самої системи, що охороняє тоталітарний режим і його диктатора, в нашому випадку – Путина.

Під час розслідування обставин знищення польського і малайзійського літаків я встановив, що близько 30 генералів і полковників, причетних до різних злочинних спецоперацій у Чечні, Грузії, Україні і низці інших країн, наказ на проведення яких віддавав Путін, загинули при загадкових обставинах.

Хтось застрелився, хтось «випадково» загинув від кулі на полюванні, хтось виплигнув з вікна або потрапив під поїзд, хтось загинув в ДТП, а про померлих від інфаркту або інсульту і говорити нічого. Всі вони були свідками злочинів, замовлених або організованих Путіним.

Тільки один приклад. Полковник Служби внутрішньої розвідки Росії Сєргєй Трєтьяков. Він керував спецопераціями російської розвідки в ЗДА з 1995 по 2000 рік і попросив політичного притулку в американців. Він прямо звинуватив Путіна в знищенні польського літака під Смоленськом. Через два місяці після цього 53-річний Третяків,  який раніше не скаржився на здоров’ї,  раптово помер у дворі свого будинку. Причина смерті відома ФБР. Але вона, як й інформація, якою він володів, спецслужбами ЗДА засекречена.

Закон будь-якої мафії (кримінальної, політичної, фінансової): кращий свідок – мертвий свідок. ФСБ Росії – правонаступник КДБ СРСР. Вона зберегла в своїй диявольській діяльності дух своїх прародителів: ВЧК, ОГПУ, НКВД, КДБ, застосовуючи найсучасніші методи знищення неугодних Путіну осіб.

На мою думку, перший удар по літаку Качинського був нанесений високочастотною електромагнітною гарматою «Ніка». Це якраз те, що зафіксували самописці. Простими словами, гармата вивела з ладу електроніку, розплавивши її, як сир у мікрохвильовій печі. Потім, через декілька секунд, літак був підірваний термобаричним зарядом. І до такого виводу прийшов не тільки я, але й інші експерти.

Я звернув увагу на те, що майже всі тіла пасажирів літака були обвуглені і без одягу. Це могло трапитися при величезній силі вибухової хвилі. Її міг створити термобаричний заряд. Такий розриває навіть легко броньовану військову техніку. Під час вибуху створюється температура близько тисячі градусів, яка й обвуглила тіла. Експерти встановили, що пожежі як такої на літаку не було, він не горів. Були лише окремі вогнища спалахів, які легко і швидко погасили.

На озброєнні російської армії є ракетно-піхотні вогнемети «Шмєль» різної модифікації, у тому числі і з термобаричним зарядом. Я зміг знайти інструкцію по застосуванню цієї зброї. Ви зараз її бачите, але публікувати не можна.

Паливно-повітряна суміш термобаричного заряду проникла в крила літака через випущені закрилки і в місця, де знаходяться шасі, які у цей момент вже були випущені. Підрив аерозольної суміші знищив все живе, а літак розірвало на шматки через перепад тиску.

Якщо проглянути фото і відео-зйомки відразу після катастрофи, то чітко видно, якими великими були уламки літака. Тепер порівняєте із знімком російської МАК. Ця картинка красномовно підтверджує, що великі уламки літака були спеціально знищені.

У мене є оперативне відео (передане мною польській стороні), що відобразило, як співробітники російського МНС розбивають ломами уцілілі ілюмінатори, а ковшем екскаватора і відбійними молотками – великі уламки фюзеляжу літака, що категорично заборонено робити. Робилося це умисне: на ілюмінаторах, обшивці, шасі і на електронному устаткуванні літака були залишені специфічні сліди від застосування високочастотної електромагнітної гармати і термобаричного заряду.

Літак атакували двічі. Сучасні супутники-шпигуни без особливих зусиль можуть відстежити багато що. Я бачив знімки підриву літака і не тільки їх. Знімки і експертизи вже залучені до матеріалів польської кримінальної справи.

Відразу відзначу, що останні 30 хвилин польоту польського літака Путін у реальному часі дивився за ходом операції у себе в кабінеті на моніторі…

За декілька секунд до підриву літака вирубали його електроніку і електричне живлення – це була атака електромагнітною гарматою «Ніка». Потім відбувся удар термобаричним снарядом, і літак, що знаходився майже біля самої землі, розлетівся на декілька великих шматків і десятки тисяч дрібних осколків.

Спростувати ці мої виводи російська сторона може лише за однієї умови – вона видає Польщі всі уламки літака (включаючи електронне і електричне устаткування, осколки стекол кабіни й ілюмінаторів) для проведення незалежної міжнародної експертизи. У тому, що незалежна експертиза підтвердить мої висновки й аналогічні виводи інших експертів, я не сумніваюся.

У спеціальній лабораторії університету американського міста Акрон близько 40 провідних фахівців ЗДА, Великобританії, ФРД, Нідерландів, Іспанії і інших країн світу спільно з фахівцями NASA провели різні експертизи про причини авіакатастрофи польського Ту-154М. Вони прийшли до однозначного висновку – руйнування літака почалося ще в повітрі, до зіткнення із землею, що може бути тільки від підриву літака.

Якби літак дійсно впав з висоти, на якій зачепив березу (як стверджують росіяни), він розвалився б на чотири-шість крупних шматків і багато пасажирів залишилися б у живих. У реальності ж від літака залишилося декілька крупних уламків і близько 60 тисяч дрібних осколків, а їхній розкид на площі периметром 600 на 700 метрів свідчить, за висновком експертів, про наявність вибуху.

Підкреслю, що операція була не одно-актова, а передбачала декілька варіантів. Їх виконували різні підрозділи спецслужб Росії, кожному з яких було поставлено своє завдання і черговість її виконання.

Перший етап операції називався «Непрошений гість» («Татарин») – по аналогії з відомим прислів’ям. Її завдання – розділити візит до Смоленську Дональда Туска і Леха Качинського, надавши статус офіційного тільки візиту Туска, а Качинського – статус приватний. Цю частину операції Путін успішно виконав за участю Туска, за сприяння президента Мєдвєдєва і МЗС Росії.

Мені вдалося встановити, що ухвалу про розділення візитів Путін і Туск прийняли ще 1 вересня 2009 року в Гданську. Після заходів з нагоди 70-х роковин початку Другої світової війни, прогулюючись по пірсу набережної, вони таємно домовилися відзначити разом, на урядовому рівні, 70-ліття Катинської трагедії, без участі Качинського.

Російська сторона категорично заперечувала, щоб польська делегація на чолі з Качинським прилетіла на літаку саме на аеродром Смоленськ-Північний, не зважаючи на те, що 7 квітня на нього приземлилися Туск і Путін, які спільно провела на урядовому рівні поминальні заходи за сценарієм російської сторони.

Операція, яку проводило ГУ Генерального штабу міноборони Росії, мала кодову назву ІС, що, на думку її організаторів, було триєдністю Росії – історичною, національною і духовною.

Чому ІС? Перша складова – Іван Сусанін, російський національний герой, який взимку 1613 року завів загін «ляхів» в ліс на погибель, за що його порубали шаблями, а самі поляки замерзнули в лісі. Друга складова ІС посилає до окупації і розділу Польщі СРСР і Дойчландом у вересні 1939 року згідно з таємною угодою між Хітлером і Йосипом Сталіним, а також розстрілу по його наказу 21857 польських військовополонених навесні 1940 року. Третя складова – на честь Сталіна в роки Другої світової війни так назвали найгрізніший важкий танк.

Другий етап операції – не допустити посадку літака в Смоленську. Слід відразу відзначити, якби військові диспетчери (керівники групи польотів) умисне не ввели в оману екіпаж польського літака, то, враховуючи високий професійний рівень підготовки командира, другого пілота, штурмана і бортінженера, яким вже доводилося діяти в подібних погодних умовах, вони б успішно посадили літак. Відмічу, що командир літака Аркадіуш Протасюк успішно посадив цей же літак на цей же аеродром, коли летів на нім як другий пілот 7 квітня з делегацією на чолі з Туском.

Аеродром, на який повинен був приземлитися польський Ту-154М, за своїм статусом військовий. Таким же був і літак президента Польщі. У військовій авіації діють інші правила безпеки польотів, чим в цивільній. Якщо коротко: у цивільній авіації рішення про посадку приймає командир літака, а на військових аеродромах і для військових літаків рішення про дозвіл або заборону посадки приймає виключно керівник польотів, а не командир екіпажа!

Коли «раптово» з’явився туман, який був нижчий за допустиму норму видимості, встановленої для посадки на аеродромі, керівник польотів і керівник зони посадки знали, що, згідно інструкції забезпечення безпеки польотів на аеродромі Смоленськ-Північний і федеральним правилам РФ про безпеку польотів, садити літак заборонено.

Слід було негайно закрити аеродром, заборонити командирові польського літака заходити на посадку і відправити його на аеродром у Внуково, який був визначений Москвою як запасний. Так поступили з російським військовим транспортним літаком, який віз транспорт для польської делегації. Але не у випадку з Ту-154М.

Керівник польотів доповів до Москви про неможливість посадити літак через погодні умови. Але звідти дали команду завести літак на посадку. Керівник польотів, будучи військовим, підкорявся злочинному наказу вищестоящого начальника, знаючи, що ніхто не має права втручатися в його службову діяльність при ухваленні рішень. Він зобов’язаний був виконувати розпорядження федеральних правил і інструкцію аеродрому, що регламентують безпеку польотів, а не наказ з Москви.

Військові посадові особи – керівник польотів полковник Ніколай Краснокутскій, керівник польотів підполковник Павєл Плюснін, керівник зони посадки майор Віктор Риженко, їхній вищестоящий начальник генерал Васілій Сухарєв і посадова особа з Москви, генерал Владімір Бєнєдіктов (який віддав наказ-рекомендацію завести Ту-154М на посадку),  – відповідали за безпеку польоту польського президентського літака в повітряному просторі Росії і його безпеку при посадці на аеродромі Смоленськ-Північний. Порушивши вказані федеральні правила й інструкцію, вони скоїли військовий посадовий злочин.

Польська сторона вже направила до Росії клопотання про залучення їх до кримінальної відповідальності. Слідчий комітет РФ відмовився виконувати цю вимогу.

Більш того, екіпаж літака умисне ввели в оману, що він точно заходить на посадку (диспетчери повторювали: «На курсі, на глісаді»). Насправді літак заводили на посадку під кутом «пікірування», – більш ніж на 150 метрів лівіше від смуги і приблизно за 500 метрів від її краю. Цю відстань підтвердила московська технічна комісія. Якби керівники польотів завели літак точно на посадочну смугу, то Ту-154М приземлився б нормально навіть майже усліпу.

Технічні фахівці, які описували стан приладів літака, зафіксували цікавий факт: показники висотоміра на екрані командира літака і штурмана відрізнялися більш ніж на 50 метрів. Це смертельно для літака при поганій видимості. І жоден з членів екіпажа не міг би перемкнути висотомір, не встаючи з крісла.

Експерти переконані, що за допомогою сучасних технологій в електронних системах літака і на вежі аеродрому були здійснені маніпуляції. Грубо кажучи, «очкарик» (хакер), зламав систему захисту, одночасно проник в комп’ютери польського літака і керівників польоту на вежі аеродрому, зробив корекцію параметрів курсу і кута посадки літака, збільшивши кут глісади, що і без підриву літака привело б до катастрофи. Відмітити цю підміну на моніторі комп’ютера було практично неможливо.

Звичайно, зрадники є завжди. Міністр оборони Антоній Мацеревіч направив в Генеральну прокуратуру Польщі офіційну заяву про притягання колишнього прем’єр-міністра Дональда Туска до відповідальності за здійснення «дипломатичної зради», що завдала збитку інтересам держави. Йому загрожує до 10 років позбавлення волі.

Польська прокуратура пред’явила звинувачення керівникові і двом посадовим особам канцелярії уряду Польщі, який очолював Туск, а також двом співробітникам посольства Польщі в Москві. Генеральному прокуророві Польщі направлені матеріали, в яких розповідається про «тісну співпрацю» польських і російських спецслужб, щоб розслідування велося в потрібному для Росії напрямі, про те, як ФСБ контролювала через свою агентуру в Польщі розслідування справи, яку вели колишні польські військові прокурори. Проти них вже порушена справа.

Серед офіцерів збройних сил Польщі виявили трьох агентів спецслужб РФ. Вони вже засуджені. Є інформація, що генерал Іванов координував хід операції по знищенню літака Качинського з одним із старших офіцерів військової розвідки Польщі, який свого часу був завербований ГРУ Росії. Польська контррозвідка перевіряє ці відомості.

Ще багато питань залишається без відповідей. Польські слідчі зараз встановлюють:

– чи живі члени екіпажа і командир російського військового літака Іл-76, який віз транспорт для польської делегації, але не приземлився через туману;

– чи живі охоронці, які були на борту літака і повинні були забезпечувати безпеку польської делегації;

– чи живий російський військовий штурман, добре знаючий аеродром Смоленськ-Північний, який повинен був вилетіти разом з Качинським 10 квітня, але перед самим вильотом був усунений від польоту;

– хто з посадових осіб міноборони Польщі в останню мить наказав зняти з рейсу російського штурмана.

Ці особи мають бути допитані по всіх обставинах справи.

Зараз, слухаючи офіційні заяви польської сторони, радію за колег і відчуваю, що не втратив свій професіоналізм. Вони підтверджують мої попередні виводи і достовірність зібраних даних. Польські слідчі встановили, що велика частина медичної документації загиблих була сфальсифікована, росіяни підмінили деякі тіла.

Я стверджував, що не могло бути «залізної» берези, яку нібито зачепив крилом літак і від удару об землю розвалився. Відразу було зрозуміло, що літак не долетів до берези. Уламки літака почали падати за 40 метрів до місця краху. Пізніше і це було підтверджено експертами.

Моє розслідування – неофіційне, його виводи – не остаточні і не обов’язкові для слідства і суду. Але воно проливає світло на багато обставин і дає підставу зробити висновок, що катастрофа польського президентського літака була терористичним актом, організованим Путинним. Остаточні ж висновки повинен зробити Міжнародний трибунал у Гаазі, перед яким повинні з’явитися як звинувачені Путін, Мєдвєдєв, Туск і керівники спецслужб Росії.

Цілком оригінал:

http://m.gordonua.com/publications/omelchenko-v-slozhivsheysya-situacii-likvidaciya-putina-budet-priznana-zakonnoy-po-analogii-s-ubiystvom-usamy-ben-ladena-221115.html

Коментарів немає.

Залишити коментар