До конфлікту в Азовському морі.

До конфлікту в Азовському морі.

 

 

Саме гірше, що може бути під час військової  небезпеки, це коли  бойовий  підрозділ перестає виконувати накази свого командира. Те  саме і в цивільному варіанті, коли народ відмовляє у підтримці своєму керівництву. Ворог  максимально використовує таку ситуацію і вона завершується поразкою  для народу.

Так, президент Петро Порошенко наробив чимало помилок, в першу чергу недолугою кадровою політикою і надмірною схильністю до компромісу з олігархами і зовнішніми чинниками. Так, українці  , які виявились на другорядних ролях в системі пріорітетів влади, яка в основному неукраїнська, справедливо і жорстко критикують Президента і вимагають реальних дій для збереження держави і нормального життя народу. Єдиний успішний напрямок діяльності нашого керівництва-це зовнішня політика, де, безумовно Петру Порошенку вдалося досягти позитивних результатів, у межах можливого.

Тепер поглянемо на сьогоднішню ситуацію, через призму конфлікту в Азовському морі.

Через кілька днів закінчувався термін санкцій проти Московії і чимало європейських країн репетувало, що санкції потрібно припинити. Тепер ясно, що санкції  все-таки будуть і вони стануть жорсткими.

Московська пропаганда весь інформаційний шквал направила на дискредитацію і оббріхування українських  лідерів , які претендують стати Перезидентом на наступних виборах. Небачена активність тролів, та власних зомбованих громадян  розгойдує суспільну свідомість, 5 колона  та інфільтровані в українську владу  та силові структури агенти Кремля та інших держав намагаються створити сприятливі обставини в інтересах своїх націй, бо сильна українська держава ні Московії, ні Європі непотрібна, потрібен лише додатковий ринок збуту і живий щит від ненажерливих кацапів.

В Керченську протоку ввійшли українські кораблі, які мали мізер штатного озброєння і  не могли  протистояти московським ВМС. Хтось прораховував варіант такого розгортання подій, направляючи    туди ці кораблі? Хтось думав про підтримку наших моряків у випадку  такої ситуації?  Чому міністр оборони досі не у відставці? Це мало б бути першим рішенням РНБО.  Другим рішенням мало б бути НЕГАЙНЕ ЗВІЛЬНЕННЯ З ТЮРЕМ І СІЗО ВСІХ УЧАСНИКІВ АТО , ІЗ ЗАКРИТТЯМ ПО НИХ ВСІХ КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ! Невже для когось було загадкою, що рано, чи пізно мало відбутися силове зіткнення українських і московських військ в акваторії Азовського моря?  Де стратегічне і тактичне планування розвитку можливих подій? Український вчений, Валерій Бебик давно пропонує перетворити Крим з півострова в острів, проривши на підконтрольній Україні території  судноплавний канал, який відріже Крим від материка і допоможе Україні зняти питання проходження  військових і цивільних кораблів до Бердянська і Маріуполя.

Повернемось до сьогоднішніх подій. Подобається нам Президент, чи навпаки, але сьогодні наш народ має активно ПІДТРИМАТИ дії нашої влади- згуртуватися перед  головною небезпекою-втратою держави і розвязанням та ескалацією нового витка кривавої війни. Президент має відчути, що все, що він робить з метою посилення обороноздатності держави буде одностайно підтримано українцями. Це як аксіома виживання країни під час війни. Необхідно не  чекати, що все зробить влада, а самостійно, але без профанації і дилетанства вирішувати перезрілі справи, які накопичились в державі. І в першу чергу змусити владу до ОЧИЩЕННЯ України від ворожого елементу. Негайна заборона московського пархату, арешти українофобів у владі, радикальне очищення силових структур,  блокування московського бізнесу і дипломатичних стосунків з агресором, недопустимість протягування через рішення владних структур лобістських законів, в першу чергу не допустити зняття мораторію на продаж ЗЕМЛІ. Зняти штучні заборони на ведення бізнесу українцями, зміна філософії податків і зборів, припинення дії неадекватних тарифів для населення. Тобто, декларація така, що ми підтримуємо владу   у військово-політичному аспекті, але ця влада має повернутись обличчям до народу і  усвідомити, що ми в одному човні. Втекти далеко нікому не вдасться, кулі месників літають швидче.

Насправді , з цих подій, при грамотному осмисленні Україна отримує потужний, позитивний результат, а Московія вчергове вляпується у болючу для себе халепу. Військовий стан, в умовах тотального бардаку в державі є дуже позитивним явищем, будь-яка тоталітарна система потужніша за ліберально-демократичну безалаберщину, при правильній розстановці кадрів можна дуже швидко навести порядок у країні.

А з виборами встигнемо.  Було б кого обирати і головне, щоб обирали ми Президента власної держави, а не представника губернатора країни-окупанта.

Лукаш Лунчак.

 

Коментарів немає.

Залишити коментар