This page is hosted for free by zzz.com.ua, if you are owner of this page, you can remove this message and gain access to many additional features by upgrading your hosting to PRO or VIP for just 32.50 UAH.

Феномен Ющенка чи перервана українізація. Автор-Анатоль Людвиков.

Феномен Ющенка чи перервана українізація. Автор-Анатоль Людвиков.

 

 

 

Про це варто проговорити та діяти саме зараз, коли «слуга народу», в демократичний спосіб узурпувавши владу, може досягти значного економічного розвитку країни й покращення життя нині сущих. Але в сучасних українських реаліях економічне зростання при одночасному зменшенні уваги до культури, історії, інших гуманітарних сфер може таїти в собі велику загрозу для майбутнього нації за аналогом, описаним в Біблії.
19.08.19 на 24-му ТК Олег Рибачук розповідаючи про три етапи української революції, оцінив роль Віктора Ющенка в державотворенні. Тезісно це виглядало так… Банкір Віктор Ющенко знав чого хотів і як його досягти, тому був одним з найуспішніших банкірів світу… Прем’єр- Міністр Віктор Ющенко знав чого він хоче і як його досягти, тому був найуспішнішим керівником уряду України за всі роки незалежності… Президент Віктор Ющенко не був таким впевненим, тому опікувався минулою історією, а особливо Голодомором 1932-33 рр., мало працюючи на майбутнє. Я думаю, що це дуже спрощене бачення, яке не розкриває суті діяльності В. Ющенка як Президента… Навіть, якби він лише продовжив економічні реформи і паралельно приділяв увагу історії, мові, культурі…, то увійшов би в історію як державний діяч, що розпочав українізацію держави Україна в 21-му столітті. Для цього він повинен був мати право призначати Прем’єр-Міністра, як його попередник Леонід Кучма. Але, парадокс, Віктор Ющенко сам відмовився від цієї функції, схиливши свою фракцію «Наша Україна» додати голоси за Закон № 2222 про внесення змін до Конституції від 08.12.2004, який відбирав це повноваження у Президента. При цьому у фракції він заявив, що це критичне рішення, не розкривши причину… Чи не пов’язане з цим рішенням отруєння кандидата в президенти Віктора Ющенка?.. В одному з інтерв’ю він визнав, що знає отруювачів, але не назве імен. Знову запитання – чому?… Якщо це рука Москви, то утаємничення не має сенсу, бо Москві не привикати підступно знищувати українських Гетьманів, ще один злочин на її імідж міжнародного терориста не вплинув би. Кому ще була вигідна нейтралізація успішного політика не відомо…
Попри все Віктор Ющенко увійде в історію України як державний діяч, що відкрив світу причину невпевненої ходи незалежної України, домігшись прийняття Закону про визнання Голодомору 1932-33 рр. Геноцидом українського народу. Але саме визнання без аналізу наслідків нічого не вирішує… Злочинці знали напевне, що тривалий голодомор впливає на психіку й свідомість людини; напевне знали, що кілька тисячоліть тому аналогічний злочин було вчинено проти стародавнього єгипетського народу і повторили на українському народові крок в крок. Голодомор – подія межова в історії українського народу: був знищений пасіонарний шар суспільства, перервалась тяглість поколінь, народ втратив носіїв історичної пам’яті, національних традицій, відтак, тиняється як людина, яку вразила глибока амнезія, і шукає милості у «стратегічних партнерів» та «милих друзів», що яскраво проявилося в 2019 році. Виконавцем голодомору був колективний Йосип, але тоді такого терміну не було, тому виконавцем визнали Йосипа Сталіна й кількох найближчих його соратників, а опричники-йосипчуки відповідальності уникнули… В Біблії цій події присвячений окремий розділ, але знаковими є чотири вірші… «І Йосип купив усю землю єгипетську для фараона, бо єгиптяни спродували кожен поле своє, посилився-бо був голод між ними. І стала земля фараоновою» (Б.1М.47:20)… «Тільки землі жерців не купив він, бо для жерців була устава жити на прибутки від фараона. І вони їли свій пай, що давав їм фараон, тому не продали свої землі» (47:21)… «І сказав Йосип до народу: «Оце купив я сьогодні для фараона вас і землю вашу. Ось вам насіння, – і засійте землю» (47:23)… «А вони відказали: «Ти нас удержав при житті. Нехай же знайдемо милість в очах свого пана, – і станемо рабами фараонові» (47:25). Як тут не згадати пророчі слова Степана Бандери: «Якщо поміж волею і хлібом оберете хліб, то втратите все, і хліб теж. Якщо оберете волю, то самі виростите хліб, ніким не віднятий». Єгиптяни втратили більше, ніж все, – вони втратили себе. Добровільно відмовившись від волі в обмін на хліб, розчинилися в арабському світі, і зникли як окремішній народ. Можлива втрата землі українським народом може привести до аналогічного наслідку…
Р.S. Я вже писав про це, але народ, уткнувшись хто в телевізор, хто в смартфон, не помічає того, що твориться на землі… Проковтнули знакову «дрібницю»: перша «леді» Ізраїлю Сара, кинувши на землю шматок віншувального короваю, яким високих гостей з Ізраїлю зустрічали в аеропорту українці, плюнула в душу хліборобам і показала, що ставлення до українців за понад 80 років не змінилось. Важко навіть уявити, яка дрімуча українофобія панує в тому сімействі, в тому уряді і в тому суспільстві… «А ми дивились і мовчали, та мовчки чухали чуби…» і рухаємося шляхом стародавніх єгиптян. Уже обрали собі пана і, наковтавшись галюцігенної гібридної жвачки, спокійно чекаємо від нього «ринку землі»… А, власне, про який ринок йдеться?.. На ринку діють два суб’єкти: власник товару, який хоче продати свій товар і власник грошей, який хоче товар купити… А українські селяни уже протягом чотирьох поколінь не бачили свого товару, заповіданого пращурами і не можуть показати його покупцеві… Тож, насправді, як я думаю, йдеться про третій етап експропріації землі в українських селян… На першому етапі селян жорстокою силою змусили об’єднати свою землю, тягло, худобу, реманент в колективному господарстві, відняли власність, яка забезпечувала особисту свободу. Але, «Земля, занимаемая колхозами, закрепляется за ними в бесплатное и бессрочное пользование» (Конституция УРСР в редакции 1989 г.). Тобто, земля залишалася в громаді. І теоретично селянин міг вийти з колгоспу разом з паєм, з яким об’єднувався… На другому етапі Закон «Про колективне сільськогосподарське підприємництво», прийнятий ВР-дою 14.02.1992р. говорить: «КСП є добровільним об’єднанням громадян…», тобто відтепер навіть номінальне право на землю у селян відібрали, замість неї дали папірці/ваучери. А землею гендлювали в тіні, начхавши на ст. 13 Конституції, чи, може, навпаки, користуючись фарисейською лазівкою в тій же статті: «Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування…». І доврядувалися до такого краю, що деякі сучасні Об’єднані територіальні громади, як, наприклад, Новосанжарська на Полтавщині, не мають землі за межами населених пунктів… З чим же вони вийдуть на «ринок землі» ??? На третьому етапі, «ринковому», землю можуть вивести з державної юрисдикції. Обіцянка не продавати землю іноземцям, не що інше, як фарисейська хитрість. В суспільстві, розмежованому на дуже бідних і дуже багатих, земля легально опиниться в руках олігархів, а через них потрапить під вплив міжнародних корпорацій… Амінь… «І – стихло все. Лиш чути кроки…І відчуралися пророки, Завмерла ніч, І день завмер. Кого ховаємо тепер? Чом все мовчить ? І хто – помер ? Мовчав весь світ. Стояв в байдужій позі Й дивився, Як народ – Ховав свій розум.» (Зоя Когут: «Хмара». Збірка «Рідні голоси з далекого континенту». Київ, «Веселка», 1993).

Коментарів немає.

Залишити коментар